##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В роботі акцентовано увагу на регіональних відмінностях хімічного складу зерна сортів Біла альтанка та Полтавське Золотисте, вирощених у різних областях України протягом 2020–2022 років. Встановлено, що вміст протеїну коливається в межах від 9,36 % до 15,07 % залежно від регіону вирощування та кліматичних умов. Вміст крохмалю у досліджених зразках становив 62,1–66,5 %, що відповідає середнім літературним даним для проса, проте поєднання з підвищеним рівнем білка у деяких випадках створює оптимальне співвідношення основних речовин для харчових цілей. Виявлені відмінності за вмістом клітковини (5,99–10,01 %) і золи (2,24–3,45 %). Гранулометричний склад показав, що найбільш сприятливі характеристики для переробки має зерно з Черкаської області, де частка великих зерен перевищувала 89 %. У той же час зразки з Одеської області відзначалися значною часткою середніх зерен, що сприяє рівномірності шліфування та зниженню кількості пилоподібних частинок. Миколаївські зразки містили переважно великі зерна, що створює потребу в оптимізації режимів лущення. Таким чином, визначено, що якість крупи значною мірою залежить від однорідності зерна та співвідношення його фракцій.Найнижчий рівень плівчастості (15,0 %) зафіксовано у Білої альтанки з Одеської області. Зразки з Хмельниччини та Черкащини відзначалися більшою товщиною оболонок (плівчастість понад 18 %). Натура зерна змінювалася від 713 до 771 г/л, а маса 1000 зерен – від 5,53 до 7,91 г, що свідчить про морфологічну різноманітність і потребу в коригуванні режимів переробки залежно від конкретного сорту та регіону походження. В роботі обґрунтовано технологічну схему виробництва круп швидкого приготування з проса, що включає воднотеплову обробку зерна перед лущенням, лущення на двох системах, контроль лущеного ядра у крупяних розсійниках, шліфування на одній системі, контроль шліфованого ядра на пневматичному столі, воднотеплову обробку шліфованого ядра.