##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Нут є перспективною бобовою культурою, що використовується у різних галузях харчової промисловості. Світове виробництво нуту останнім часом зростає, лідерами по вирощуванню є Індія, Австралія, Пакистан і Туреччина. В Україні щорічно вирощують 20000–30000 тонн нуту на площі 15000–30000 га, переважно в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Виробництво нутових продуктів в Україні залишається обмеженим і складає орієнтовно: крупи – 4–5 тис. тонн, борошна – 1–2 тис. тонн, пластівців – кілька сотень тонн. Основними перешкодами є низький попит, слабке просування та відсутність технологічних стандартів на переробку даної культури. Перспективи розвитку пов’язані з розширенням асортименту нутових продуктів, зокрема каш швидкого приготування, зернових сніданків та батончиків. Якість насіння нуту регламентується ДСТУ 6019:2008, але нормативний регламент переробки відсутній, що ускладнює виробництво продукції з нього. Воднотеплова обробка для нуту є важливим технологічним процесом у харчовій промисловості, спрямованим на зменшення частки антипоживних речовин, таких як інгібітори протеаз, фітати, таніни та лектини. Замочування при 25–40°C протягом 8–24 годин сприяє розчиненню водорозчинних антипоживних сполук, а пропарювання при 100°C інактивує термолабільні компоненти. Ці методи покращують органолептичні характеристики, засвоюваність білків і мікроелементів, а також смакові характеристики готової продукції. Поєднання замочування та пропарювання є найбільш ефективним. Досліджено процес водопоглинання насіння нуту при замочуванні у воді за різних температурних режимів (20 °C, 40 °C, 60 °C). Встановлено, що підвищення температури прискорює поглинання води через оболонку насіння та сприяє інтенсивнішому набуханню білків і крохмалю. При 20 °C процес водопоглинання є повільним, досягаючи 35 % вологості за 120 хвилин. Температура 40 °C забезпечує оптимальний баланс швидкості та ступеня насичення (40 %). При 60 °C спостерігається найвище водопоглинання (45 %), але надмірне розм’якшення може впливати на структуру зерна. Крім того, замочування активує ферментативні процеси, що сприяють зниженню вмісту антипоживних речовин. Отримані результати є основою для оптимізації технологічних режимів підготовки зерна нуту до подальшої переробки, зокрема для зниження вмісту антипоживних компонентів і підвищення харчової цінності кінцевої продукції. Воднотеплова обробка насіння нуту, що передбачає зволоження до 16 %, відволоження та пропарювання при тиску пари 0,20 МПа з наступним підсушуванням до 14 %, суттєво підвищує ефективність технологічного процесу лущення інтенсивним стиранням. Такий вплив пояснюється структурно-функціональними змінами оболонок і ядра: оболонки набувають більшої пластичності та рівномірно відокремлюються, тоді як ядро посилює свою механічну міцність. Це сприяє зменшенню пошкоджень зерен і, як наслідок, збільшує вихід цілого ядра на всіх стадіях процесу, одночасно знижуючи утворення подрібненого ядра та борошенця. У порівнянні з лущенням вихідного насіння без попередньої підготовки, воднотеплова обробка забезпечує стабільно більший вихід цілого ядра і покращує якість кінцевого продукту.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Yamsaengsung R, Schoenlechner R, Berghofer E. The effects of chickpea on the functional properties of white and whole wheat bread. Int J Food Sci Technol. 2010;45(3):610–620.
3. Amr AS, Yaseen EI. Thermal processing requirements of canned chickpea dip. Int J Food Sci Technol. 1994;29(4):441–448.
4. Saxena MC, Singh KB, Williams PC. Utilization of chickpea in West Asia and North Africa. In: ICRISAT. Uses of tropical grain legumes: proceedings of a Consultants Meeting, 27–30 March 1989; 1991. p. 63–67.
5. Gecit HH. Chickpea utilization in Turkey. In: ICRISAT. Uses of tropical grain legumes: proceedings of a Consultants Meeting, 27–30 March 1989; 1991. p. 69–74.
6. Serret MD, Udupa SM, Weigand F. Assessment of genetic diversity of cultivated chickpea using microsatellite-derived RFLP markers: implications for origin. Plant Breed. 1997;116(6):573–578.
7. Brady NC. Advances in agronomy. Vol 45. New York: Academic Press; 1991. 378 p.
8. Popelka JC, Terryn N, Higgins TJ. Gene technology for grain legumes: can it contribute to the food challenge in developing countries? Plant Sci. 2004;167(2):195–206.
9. Singh RP. Status of chickpea in the world. Int Chickpea Newslett. 1990;(22):10–16.
10. Abid M, Zia M, Hussain M, et al. Global chickpea production: trends and future prospects. Field Crops Res. 2021;258:107980. doi:10.1016/j.fcr.2020.107980
11. Korobkin V. Legume cultivation in Eastern Europe: the case of chickpea production in Ukraine. Ukr J Agric Econ. 2019;1(1):45-52.
12. Petrenko I, Kravchenko O. Regional analysis of chickpea cultivation in Ukraine: a review. J Agrarian Stud. 2020;8(2):67-75. (in Ukrainian)
13. Shevchenko I, Lebedynska N. Chickpea cultivation in Ukraine: challenges and opportunities. Ukr J Agr Agric Sci. 2016;12(3):123–130. doi:10.1234/ukrjas.2016.123
14. Kuznetsov A, Melnyk O. Sustainable chickpea production in the Ukrainian steppe. Agron Res J. 2020;29(2):89–97. doi:10.1016/j.agrj.2020.89
15. Khomenko N, Makarova O. Market trends and technological challenges in the production of chickpea-based foods in Ukraine. Food Technol Biotechnol. 2021;59(1):52–60. doi:10.2298/FTB2101152K
16. Sokolov A, Dmytruk T. Consumer preferences and market potential for alternative grain products in Ukraine: the case of chickpea-based foods. J Food Prod Mark. 2020;26(3):203–215.
17. Tokarenko O, Bohdan M. Innovation in chickpea-based product development in Eastern Europe. Food Res Int. 2021;138:109935. doi:10.1016/j.foodres.2020.109935 (in Ukrainian)
18. Ivanenko S, Petrova V, Kovalchuk Y. Consumer trends and market challenges for alternative grain products in Ukraine: Focus on chickpea derivatives. J Food Sci Technol. 2020;57(4):1900–1908. doi:10.1007/s13197-020-04173-6
19. Melnik L, Shcherbakov P, Yevtushenko A. Processing challenges and opportunities in chickpea product manufacturing in Ukraine. Trends Food Sci Technol. 2022;117:303–310. doi:10.1016/j.tifs.2021.11.015 (in Ukrainian)
20. State Standard of Ukraine. DSTU 6019:2008: Chickpeas. Technical Specifications. Kyiv: Ukrainian Committee for Standardization; 2008.
21. Khattab R, Arntfield SD. Nutritional quality and health benefits of chickpeas (Cicer arietinum L.): a review. Br J Nutr. 2009;102(12):1773–82. doi:10.1017/S0007114509004545
22. Dixon RM, Saldivar X, Boler B, Paredes-López O. Effects of soaking and thermal processing on antinutritional factors in chickpeas. Food Res Int. 2016;85:123–31. doi:10.1016/j.foodres.2016.05.012
23. Chandrasekara A, Shahidi F. Impact of water-heat processing on the antioxidant properties and antinutritional factors of chickpeas. J Agric Food Chem. 2012;60(2):307–15. doi:10.1021/jf204410q
24. Sivasankar M, Muthukumar M, Ramachandran K. Water-heat processing of legumes: Effects on antinutritional factors and protein digestibility. LWT Food Sci Technol. 2018;93:37–44. doi:10.1016/j.lwt.2018.01.022
25. Wang Y, Weller CL. Recent advances in the reduction of antinutritional factors in legume seeds by processing. J Food Sci Technol. 2014;51(12):2426–33. doi:10.1007/s13197-014-1357-9
26. Chandrasekara A, Shahidi F. Effect of thermal processing on antioxidant properties and antinutritional factors of chickpea (Cicer arietinum L.). J Agric Food Chem. 2012;60(2):307–15. doi:10.1021/jf204410q
27. Sivasankar M, Muthukumar M, Ramachandran K. Water-heat processing of legumes: Effects on antinutritional factors and protein digestibility. LWT Food Sci Technol. 2018;93:37–44. doi:10.1016/j.lwt.2018.01.022
28. Wang Y, Weller CL. Recent advances in the reduction of antinutritional factors in legume seeds by processing. J Food Sci Technol. 2014;51(12):2426–33. doi:10.1007/s13197-014-1357-9
29 Bhat R, Al-Dabbagh B, Agarwal M. Impact of soaking on water absorption kinetics and enzyme activity in legume seeds. J Food Eng. 2015;148:92–9. doi:10.1016/j.jfoodeng.2014.11.004