THE ROLE OF MICROBIOTA AND THE TECHNOLOGICAL BASIS OF MICROBIOLOGICAL SAFETY OF FOOD PRODUCTS AND ANIMAL FEEDS

Анотація

Мікробіота харчових продуктів та кормів для тварин не лише забезпечує безпеку цих продуктів, але й суттєво впливає на здоров'я та довголіття людей, які їх споживають. У тварин вона впливає на їхнє здоров'я, продуктивність, якість продукції тваринництва та прибутковість агробізнесу. Тому під час виробництва, транспортування та зберігання кормових інгредієнтів та кормів для тварин критично важливо контролювати показники якості, особливо мікробіологічну безпеку, та дотримуватися гігієнічних умов на всіх етапах виробництва, транспортування, зберігання та подальшого використання кормів. Ключову роль у забезпеченні задовільного здоров'я людей і тварин відіграє мікробіота, яка заселяє певні ділянки травного тракту та формує мікробіом. Сьогодні багато вчених розглядають мікробіом як ще один орган живих організмів. Недавні дослідження показують, що маса мікробіома становить 0,3% маси тіла живого організму. Незважаючи на свою невелику масу, мікробіом відіграє провідну роль у життєдіяльності живих організмів. Здорова мікробіота позитивно сприяє травленню, засвоєнню поживних речовин, підтримці імунітету та захисту від патогенів. Для забезпечення його розвитку та підтримки важливо збагачувати раціон збалансованими пребіотичними продуктами, що допомагає підтримувати різноманітний та стабільний мікробіом як основу для міцного здоров'я та профілактики багатьох захворювань. Тому подальше покращення якості та безпеки харчових продуктів, а також ефективності тваринництва, птахівництва та рибництва полягає у впровадженні гігієнічних заходів у виробництві кормів для тварин та формуванні здорової мікробіоти у тварин. Це пояснюється тим, що ця ланка у ланцюжку виробництва харчових продуктів «від ферми до виделки» наразі має найменше заходів для запобігання мікробіологічному забрудненню кормової сировини та кормів для тварин. Під час дослідження було проаналізовано 151 зразок кормів для тварин. Зразки були зібрані з комбікормових заводів у різних географічних та кліматичних зонах України. Результати бактеріологічного посіву на відповідні поживні середовища та мікроскопії показали, що мікробне забруднення зразків коливалося від 1,5×10³ до 1×10⁶ КУО/г. У зразках готових кормів сальмонели не виявлено. Однак було визначено найбільш мікробіологічно забруднені ділянки кожного з досліджуваних комбікормових заводів. Найбільш забрудненим виявився приймальний пристрій для зернової сировини та шроту олійних культур, рівні якого коливалися від 3,5×10⁶ до 4,0×10⁻ КУО/г. Підвищений рівень мікробіологічного забруднення спостерігався у зразках із запасів корму в обладнанні після термічної обробки. У зразках, взятих з підлог виробничих приміщень, виявлено підвищений рівень забруднення мікроорганізмами (8×10⁻⁶ КУО/г) порівняно з готовим кормом, де він не перевищував 1,2–1,8×10⁻⁶ КУО/г. Це свідчить про необхідність впровадження системи заходів мікробіологічної гігієни на комбікормових заводах.