##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Зміна клімату на сьогоднішній день є глобальною проблемою, яка охоплює всі сфери життя людства - від екосистем до економіки та соціальної стабільності. Основними причинами змін клімату є порушення балансу природніх циклів гетероатомів і в першу чергу вуглецевого циклу. У цьому контексті постає термінова потреба у застосуванні сучасних підходів до зменшення негативних наслідків змін клімату та пристосування до них. В сучасних умовах світова спільнота приділяє велику увагу проблемі зменшенню викидів парникових газів. Емісія вуглекислого газу викликає неконтрольовані наслідки в цілому для всього довкілля. Основними напрямками скорочення викидів вважаються перехід на відновлювані джерела енергоносіїв та депонування вуглекислого газу у високомолекулярні сполуки та формувати їх у біомасу. Найперспективнішим напрямком для реалізації цієї ідеї є застосування біотехнологічних процесів, які відкривають нові можливості у сферах очищення промислових газових викидів перед їх скиданням у атмосферу. В цьому контексті особливої уваги застосовують мікроводорості. Якщо врахувати те, що мікроводорості дедалі більше постають як одне з найбільш перспективних, стійких і довгострокових джерел біомаси для виробництва палива, та інших продуктів то це спонукає до розробки нових підходів, що сприятимуть підвищенню екологічної безпеки виробництв які продукують вуглекислий газ та інші забрудники, щоі спричиняються до глобального потепління
У роботі досліджується потенціал біотехнологічних процесів, зокрема мікроводоростей у боротьбі з глобальним потеплінням. Показано, що барботуванням кімнатного повітря, з вмістом вуглекислого газу (CO2) 0,04% у фотобіореакторі з мембранним модулем, можна зменшити CO2 до граничного значення 0,013%, що свідчить про те, що мембранний фотобіореактор за рахунок інтенсифікації процесу перетворення та фіксації вуглекислого газу під час фотосинтезу мікроводоростей, є перспективним рішенням для видалення CO2 газового середовища у закритому просторі або приміщенні, а також із промислових газових викидів. В роботі також розроблено комплексний метод математичного опису переходу CO2 із газової фази у рідку, приросту клітин мікроводоростей у культуральному середовищі в залежності від концентрації СО2 у вихідному газі , а також інтенсивності УФ-опромінення.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Martínez-Huitle, C. A., Rodrigo, M. A., Sirés, I., & Scialdone, O. (2023). A critical review on latest innovations and future challenges of electrochemical technology for the abatement of organics in water. Applied Catalysis B: Environment and Energy, 328(13-14), 122430.
3. Dyachok, V., Kochubei, V., & Huhlych, S. (2025). Production of biofuel based on the transformations of greenhouse gases. Journal Environmental Problems, 10(2), 97–103. https://doi.org/10.23939/ep2025.02.097
4. Bodnar, O. I. (2017). Biotekhnolohichni perspektyvy vykorystannia mikrovodorostei: osnovni napriamy (ohliad) [Biotechnological prospects for the use of microalgae: Main directions (review)]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser. Biolohiia, (1/68), 138–146.
5. Tsarenko, P., Borysova, O., & Blium, Ya. (2011). Mikrovodorosti yak obiekt bioenerhetyky: vydy kolektsii IBASU-A-perspektyvni produtsenty biomasy yak dzherela syrovyny dlia biopalyva [Microalgae as an object of bioenergy: Species of the IBASU-A collection as prospective producers of biomass as a source of raw material for biofuel]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, (5), 49–54.
6. Scott, S. A., Davey, M. P., Dennis, J. S., Horst, I., Howe, C. J., Lea-Smith, D. J., Purton, S. (2010). Algae biodiesel: Challenges and prospects. Current Opinion in Biotechnology, 21(3), 277–286.
7. Cheng, L. H., Zhang, L., Chen, H. L., & Gao, C. J. (2005). Advances on CO2 fixation by microalgae. Journal of Biotechnology, 21, 178–181.
8. Dyachok, V. V., Mandryk, S., Katysheva, V., & Huhlych, S. (2019). Effect of fuel combustion products on carbon dioxide uptake dynamics of chlorophyll synthesizing microalgae. Journal of Ecological Engineering, 20(6). https://doi.org/10.12911/22998993/108695
9. Dyachok, V. V., Mandryk, S. T., Huhlych, S. I., & Slyvka, M. M. (2020). Study on the impact of activators in the presence of an inhibitor on the dynamics of carbon dioxide absorption by chlorophyll-synthesizing microalgae. Journal of Ecological Engineering, 21(5). https://doi.org/10.12911/22998993/122674