Scientific Works

ISSN-print: 2073-8730
ISSN-online:
ISO: 26324:2012
Архiви

ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ БІОМАСИ ХЛОРОФІЛСИНТЕЗУЮЧИХ МІКРОВОДОРОСТЕЙ CHLORELLA VULGARIS

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Василь Володимирович Дячок
https://orcid.org/0000-0002-5376-5256
Вікторія Віталіївна Кочубей
https://orcid.org/0000-0003-1537-3953

Анотація

B роботі представлено результати досліджень щодо можливостей використання біопалива на основі біомаси хлорофілсинтезуючих мікроводоростей як сировини для карбонізації з одночасним зменшення вуглецевого сліду (пов’язаних з біо-CCU). Переробка біомаси мікроводоростей у біовугілля знаходить застосування для секвестрації вуглецю, сировини для виробництва теплової енергії, а також активованого вугілля для адсорбції токсичних сполук із забрудненого повітря, води та ґрунту. Біопаливо вважається вуглецево-нейтральним, оскільки CO2, що виділяється після їх спалювання, використовується рослинами та водоростями для фотосинтезу, що призводить до фіксації вуглекислого газу. Отримання енергії за рахунок спалювання карбонізованої біомаси мікроводоростей базується на ефекті нейтралізації вуглекислого газу, що суттєво відрізняє цей спосіб від відомих традиційних методів, і  не спричиняє забруднення навколишнього середовища парниковими газами. Результати комплексного термогравіметричного та диференційного термічного аналізів теплотвірної здатності біовугілля на основі біомаси хлорофілсинтезуючих мікроводоростей Chlorella vulgaris   отриманої  в результаті сорбції парникових газів, утворених при спалюванні твердого, рідкого чи газоподібного палива засвідчують преспективність розвитку цього напрямку. Встановлено, що біомаса мікроводоростей, отримана при поглинанні діоксиду карбону – продукту спалюванння палива із домішками діосиду сульфуру, має більшу теплотвірну здатність у порівнянні із біомасою, отриманою при поглинанні чистого діоксиду карбону.  Горіння біомаси мікроводоростей, яка містять у внутрішньому об’ємі клітин сполуки сульфуру, які утворюються внаслідок метаболізму діоксиду сульфуру, супроводжується більш значними екзотермічними ефектами. За результатами термічних досліджень було встановлено, що теплотвірна здатність  такої біомаси мікроводоростів перевищує теплотвірну здатність осики, яка є альтернативним джерелом енергії на теренах України, та близькою до теплотвірної здатності селективно виведеної енергетичної верби Energetic willow (Salix Viminalis).

Ключові слова:
термічний аналіз, диференційного термічний аналіз, мікроводорості Chlorella vulgaris, парникові гази, альтернативне паливо

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Дячок, В., & Кочубей, В. (2023). ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ БІОМАСИ ХЛОРОФІЛСИНТЕЗУЮЧИХ МІКРОВОДОРОСТЕЙ CHLORELLA VULGARIS. Scientific Works, 87(1), 43-49. https://doi.org/10.15673/swonaft.v87i1.2689
Розділ
Статті

Посилання

1. Vasylyshyn R.D. (2013). Energetics of forest ecosystems: main directions and trends of scientific research. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine: coll. science and technology works –Lviv: RVV NLTU of Ukraine. 23(2), 31-36.
2. Lakyda P.I., Vasylyshyn R.D., Lashchenko A.G., Terentiev A.Yu and oll. Species of Ukraine: reference book (normative and production edition): ECO-inform, 192.
3. Geletukha H.G., Zhelezna T.A. (2012). Current state and prospects for the development of bioenergy in Ukraine. Non-traditional energy. Prom. Heat engineering. 3,73-79.
4. Ivakhiv V. (2012). Energy willow as a solution for small cities of Ukraine. Ukrainian energy industry. 12.
5. Climate change (in Ukrainian), (2020). Natsionalnyy ekolohichnyy tsentr Ukrainy. Retrieved from: necu. org.ua/climate.
6. María J.Lapponi, Mariana B.Méndez, Jorge A.Trelles, Cintia W.Rivero (2022). Cell immobilization strategies for biotransformations. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 33.
7. Manswama Boro, Ashwani Kumar Verma, Dixita Chettri, Vinod KumarYata, Anil Kumar Verma (2022). Strategies involved in biofuel production from agro-based lignocellulose biomass. Environmental Technology; Innovation, 28.
8. Yi An Lim, Meng Nan Chong, Su Chern Foo, I.M.S.K. (2021). Ilankoon. Analysis of direct and indirect quantification methods of CO2 fixation via microalgae cultivation in photobioreactors: A critical review . Renewable and Sustainable Energy Reviews.137.
9. Harun Chowdhury (2019). Third-generation biofuels from microalgae: a review Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. 20, 39-44.
10. Dyachok V., Huhlych S., Katysheva V.V., Mandryk S.T. (2021). About the Optimal Ratio Inhibitor and Activators of Carbon Dioxide Sorption Process by Using Chlorophyll-synthesizing Chlorella microalgae Journal of Ecological Engineering , 22(5), 26–31
11. Dyachok V., Huhlych S., Katysheva V.V., Mandryk S.T. (2017). Absorption of carbon dioxide from a mixture of air with sulfur dioxide Scientific works, 81(1), 59-65. (in Ukrainian).
12. Dyachok V.V., Mandryk S.T., Huhlych S.I., Slyvka M.M. (2020). Study on the impact of activators in the presence of an inhibitor on the dynamics of carbon dioxide absorption by chlorophyll-synthesizing microalgae. Journal of Ecological Engineering, 21(5), 189-196.
13. Chlorella in sewage treatment, (2020). Retrieved from: https://hlorella.jimdo.com/. (in Ukrainian)
14. Zolotaryova O.K., Shnyukova Ye.I., Syvash O.O., Mykhaylenko N.F. (2008). Prospects for the use of micro-algae in biotechnology. In: O.K. Zolotaryovoa (Ed.) Alterpres, 234. (in Ukrainian)
15. Yalechko V., Kochubey V, Hnatyshyn Y., Dzyadevych B. and. Zaikov G. (2015). Investigation of Thermal Power Characteristics of Wood Pulp. The Chemistry and Physics of Engineering Materials – Two Volume Set.: Modern Analytical Methodologies. Apple Academic Press, USA. 1, 171–178.
16. Tsapko Y.V. (2011).The study of kinetic parameters during pyrolysis of fire protected wood by impregnating agents. Fire safety, 19, 163 - 169.