##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Як відомо, у світовій практиці на сьогоднішній день існує два загальновідомих способи вилучення олії з олієвмісної сировини: пресування – механічний віджим олії за допомогою пресу та екстракція – вилучення олії з матеріалу розчинником.
Екстракційний спосіб є більш ефективним, він дозволяє вилучити майже всю олію з олійного матеріалу порівняно з пресовим методом. Однак, технологія екстракції передбачає використання органічних розчинників, що є небезпечним для життя та здоров’я людини, оскільки такі розчинники є вибухо- та пожежонебезпечними, а їх пари є токсичними, при вдиханні можуть викликати отруєння. Крім того, потрапляння їх парів у навколишнє середовище також є негативним явищем з точки зору екології, оскільки вони реагують із забруднюючими речовинами в повітрі та утворюють озонові і фотохімічні сполуки. Олія, яку одержують методом екстракції, повинна обов’язково піддаватись рафінації, що зумовлює втрату нею більшості її біологічно цінних сполук.
Водночас пресовий спосіб є більш екологічно чистим та пожежобезпечнішим, на відміну від екстракції, а також дозволяє зберегти цінні природні компоненти в одержаних оліях (особливо холодним пресуванням).
Однак, при переробці насіння соняшнику, особливо нових сортів, виробники рослинних олій зіштовхуються з недостатньою інформацією, щодо виходу готової продукції, її якісними характеристиками, а саме жирнокислотним складом, функціонально-технологічними властивостями та можливістю їх поєднання (змішування).
Сучасні методи обробки соняшникової олії – це рафінація. Рослинні олії, як пресові так і екстракційні, являють собою складну багатокомпонентну систему, яка містить ацилгліцерини, механічні домішки та супутні речовини. Присутність у олії твердих домішок сприяє процесу окислення, гідролізу і т. ін. Тривалість контакту механічних домішок з олією за умов відносно високої температури сприяє протіканню цукроамінної реакції, утворенню ліпопротеїнових комплексів, переходу одоруючих речовин до олії. Усе це зумовлює зниження біологічної цінності, органолептичних характеристик та якості рослинних олій, в цілому ускладнює їх подальшу переробку (очищення).
На даний час надзвичайного попиту набуває використання у кулінарії ароматизованих олій шляхом внесення різноманітних сухих спецій, часнику та трав, але вони мають значні недоліки – це швидке псування і як наслідок дуже малий термін зберігання. Виробникам харчових продуктів та споживачам було б теж корисним та цікавим їх використання при приготуванні різних страв.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Всеукраїнський науковий інститут селекції https://vnis.com.ua/useful-information/publications/Cikavi-fakty-pro-sonyashnyk/
3. APK inform. 2022. Retrieved from https://www.apk-inform.com/en/prices
4. Chekhov S. & Chekhova I. Otsinka efektyvnosti vyrobnytstva soniashnyku v Ukraini [Evaluation of the efficiency of sunflower production in Ukraine]. Economic scope. 2018. Vol. 136. P. 119 –130.
5. Halanet V. Neobkhidnist zabezpechennia derzhavnoi pidtrymky ahrarnoho sektoru ekonomiky u voiennykh umovakh [The need to provide state support for the agricultural sector of the economy in wartime conditions]. Tavriiskyi Scientific Bulletin, serias: Public management and administration. 2022. Vol. 2. P. 42–48. Retrieved from https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.2.6
6. Makarchuk O. & Kuts T. Features of regional production of sunflower seeds in the period 1990-2021 in Ukraine. Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2022. Vol. 22(4), 387–394.
7. Maslak O. Suchasni tendentsii rozvytku rynku soniashnykovoi olii v Ukraini [Modern trends in the development of the sunflower oil market in Ukraine]. Machinery and technology of agriculture. 2013. Vol. 5(8). P. 35–38.
8. State Statistics Service of Ukraine (Ukrstat). 2022. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/
9. USDA-FAS (2022). Ukraine agricultural production and trade. Retrieved from https://www.fas.usda.gov/sites/default/files/2022-06/Ukraine-Factsheet-June2022.pdf
10. World Bank. Global Economic Prospects, June 2022. Washington, DC: World Bank. Retrieved from. 2022. 176 p. DOI: 10.1596/978-1-4648-1843-1
11. Черевата Т.М. Маркетингові дослідження ринку соняшникової олії. Зб. тез доп. 79-ї наук. конф. викл. акад., Одеса, 16–19 квіт. 2019 р. Одес. нац. акад. харч. технологій ; під заг. ред. Б. В. Єгорова. Одеса. 2019. С. 343–344. https://card-file.ontu.edu.ua/handle/123456789/10380
12. Гладкий Ф.Ф. Удосконалення технології переробки насіння соняшнику на олієдобуваючому підприємстві. Вісник Нац. техн. ун-ту "ХПІ" : зб. наук. пр. Темат. вип. : Нові рішення в сучасних технологіях. Харків : НТУ "ХПІ". 2012. № 17. С. 103–106. https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7581
13. Жири у виробництві харчової продукції: монографія / за заг. ред. Л. З. Шильмана. Суми : Унів. кн. 2016. 278 с. : табл., рис. Бібліогр.: с. 260-277. ISBN 978-966-680-781-9 https://elc.library.ontu.edu.ua/library-w/DocumentDescription?docid=OdONAHT-cnv.BibRecord.157189
14. Зеленськ, О.О. Система продовольчої безпеки: сутність та ієрархічні рівні. Вісник ЖДТУ. 2012. № 1 (59) С. 108–112.
15. Смоляр В.І. Концепція ідеального жирового харчування. Проблеми харчування. 2006. №4. С. 142–144.
16. Mariod A., Eichnes K. Improving the oxidative stability of sunflower oils by blending with scelerocarya birrea and aspongopus viduatus oils. J. Food Lipids. 2005. Vol. 12. P. 150–158.
17. Orozco Mara I., Priego-Capote D. Influence of deep frying on the unsaponifiable fraction of vegetable edible oils enriched with natural antioxidants. J. Agricul. Food Chem. 2011. Vol. 59. P. 7194–7202.
18. Sizova N.V. Determination of tocopherols as lipid antioxidants in vegetable oils and animal fats. Russian J Bioorg. Chem. 2014. Vol. 40. P. 800–805.
19. Левчук І.В., Некрасов П.О., Кіщенко В.А., Голубець О.В., Тимченко В.К., Арутюнян Т.В. Жирнокислотний, стеринів та ацилгліцериновий склад олій і жирів: довідник. К: Видавництво «Сталь». 2020. 207 с.
20. Kotliar Ye. Improving the technology of obtaining fat and oil products from various varieties of grape seeds. Food science and technology. 2022. Vol. 16 (1) P. 92–100.
21. Wan P.J., Hron R.J., Dowd M.K., Kuk M.S., Conkerton E.J. Alternative hydrocarbon solvents for cottonseed extraction: plant trials. J Am Oil Chem Soc. 1995. Vol. 72(6). P. 661–664. https://doi.org/10.1007/BF02635651
22. Tanzi C.D., Vian M.A., Ginies C., Elmaataoui M., Chemat F. Terpenes as green solvents for extraction of oil from microalgae. Molecules. 2012. Vol. 17. P. 8196–8205. https://doi.org/10.3390/molecules17078196
23. Matthieu V., Tomao V., Ginies C., Visinoni F., Chemat F. Green procedure with a green solvent for fats and oils' determination microwave-integrated Soxhlet using limonene followed by microwave Clevenger distillation. J Chromatogr A. 2008. Vol. 1196–1197. P. 147–152. https://doi.org/10.1016/j.chroma.2008.04.035
24. Sean X.L., Mamidipally P.K. Quality comparison of rice bran oil extracted with D-limonene and hexane. Cereal Chem. 2005. Vol. 82(2). P. 209–215.
25. Li Y., Fine F., Fabiano-Tixier A., Abert-Vian M., Carre P., Pages X., Chemat F. Evaluation of alternative solvents for improvement of oil extraction from rapeseeds. C R Chim. 2014. Vol. 17(3). P. 242–251. https://doi.org/10.1016/j.crci.2013.09.002
26. Boutin O., Badens E. Extraction from oleaginous seeds using supercritical CO2: experimental design and products quality. J Food Eng. 2009. Vol. 92(4) P. 396–402. https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2008.12.007
27. Latif S., Anwar F., Hussain A.I., Shahid M. Aqueous enzymatic process for oil and protein extraction from Moringa oleifera seed. Eur J Lipid Sci Technol. 2011. Vol. 113. P. 1012–1018. https://doi.org/10.1002/ejlt.201000525
28. Chabrand R.M., Glatz C.E. Destabilization of the emulsion formed during the enzyme-assisted aqueous extraction of oil from soybean flour. Enzyme Microb Technol. 2009. Vol. 45(1). P. 28–35. https://doi.org/10.1016/j.enzmictec.2009.03.008
29. Yang L., Jiang L., Sui X., Wang S. Optimization of the aqueous enzymatic extraction of pie kernel oil by response surface methodology. Procedia Eng. 2011. Vol.15. P. 4641–4652. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.08.872
30. Wu J., Johnson L.A., Jung S. Demulsification of oil-rich emulsion from enzyme-assisted aqueous extraction of extruded soybean flakes. Bioresour Technol. 2009. Vol. 100(2). P. 527–533. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2008.05.057
31. Rosenthal A., Pyle D.L., Niranjan K., Gilmour S., Trinca L. Combined effect of operational variables and enzyme activity on aqueous enzymatic extraction of oil & protein from soybean. Enzyme Microb Technol. 2001. Vol. 28(6). P. 499–509. https://doi.org/10.1016/s0141-0229(00)00351-3
32. Jung S., Maurer D., Johnson L.A. Factors affecting emulsion stability and quality of oil recovered from enzyme assisted aqueous extraction of soybeans. Bioresour Technol. 2009. Vol. 100(21). P. 53405–347. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2009.03.087
33. Lamsal B.P., Murphy P.A., Johnson L.A. Flaking and extrusion as mechanical treatments for enzyme-assisted aqueous extraction of oil from soybeans. J Am Oil Chem Soc. 2006. Vol. 83(11). P. 97–3979. https://doi.org/10.1007/s11746-006-5055-5
34. Cao J., Deng L., Xue-Mei Zhu, Yawei F.Novel approach to evaluate the oxidation state of vegetable oils using characteristic oxidation indicators. J. Agricul. Food Chem. 2014. Vol. 62. P. 12545–12555.
35. Esquivel M., Mercedes H., Albertina Ribeiro M., Gabriela Bernardo-Gil M. Relations between oxidative stability and antioxidant content in vegetable oils using an accelerated oxidation test – rancimat. Chem. Product .Process Model. 2009. Vol. 4. P. 15654–15666.
36. Kamal-Eldin A. Effect of fatty acids and tocopherols on the oxidative stability of vegetable oils. Europ. J. Lipid Sci. Technol. 2006. Vol. 108. P. 1051–1061.
37. Tabee Е., Azadmard-Damirchi S., Jagerstad M., Dutta P. C. Effects of α-tocopherol on oxidative stability and phytosterol oxidation during heating in some regular and high-oleic vegetable oils. J. Am Oil Chem. Soc. 2008. Vol. 85. P. 857–867.
38. Bhatnagar A.S., Gopala Krishna A.G. Natural antioxidants of the Jaffna variety of Moringa Oleifera seed oil of Indian origin as compared to other vegetable oils. Grasas y Aceites. 2013. Vol. 64. P. 537–545.
39. Бєлінська А.П., Кричковська Л.В. Застосування β-каротину біотехнологічного походження у функціональних жирових продуктах. Наукові праці ОНАХТ. 2011. Вып. 36. Т. 2. С. 183–186.
40. Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах: постанова Кабінету Міністрів України № 12 від 04 січня 1999 року. Офіційний вісник України. 1999. № 1. 75 с.