##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стабільність якісних показників сортів хмелю для пивоваріння в умовах кліматичних змін, що впливають на накопичення гірких кислот і формування технологічних властивостей пива є важливою як для виробників, так і для пивоварів. Метою роботи було встановити частку впливу сортових особливостей і погодних чинників на формування вмісту альфа- та бета-кислот у ароматичних і гірких сортах хмелю в умовах Житомирської області України. Дослідженнями проведеними у 2012–2022 рр. встановлено, що середній вміст альфа-кислот у шишках хмелю ароматичних сортів становив – 4,0 %, гірких – 7,7 %, тоді як вміст бета-кислот відповідно 4,9 % і 4,8 %. Виявлено міжсортову диференціацію: серед ароматичних сортів максимальне накопичення альфа- та бета-кислот характерне для сорту Заграва (5,4 % і 6,2 %), мінімальне – для сорту Клон 18 (2,5 % і 3,3 %); серед гірких сортів найвищі значення встановлено для сортів Руслан (8,5 % і 6,0 %) та Ксанта (8,6 % і 5,6 %), найнижчі – для сорту Промінь (6,0 % і 3,7 %). З’ясовано, що вміст альфа-кислот характеризується більшою варіабельністю за роками досліджень (Vp = 9,4–24,0 %) порівняно з бета-кислотами (Vp = 9,8–16,1 %), що свідчить про їх вищу чутливість до погодних умов. Впродовж періоду досліджень доведено домінуючий вплив генотипу на формування вмісту альфа-кислот (53,2–66,3 %) і бета-кислот (67,1–72,0 %), тоді як частка впливу погодних умов становила 12,4–20,9 %, а взаємодія сортових особливостей і погодних умов – 17,5–32,4 %. Встановлено, що бета-кислоти характеризуються вищою генетичною зумовленістю і стабільністю, тоді як альфа-кислоти є більш залежними від погодних умов вегетаційного періоду. Співвідношення бета-кислот до альфа-кислот за роками досліджень відповідає типовим діапазонам для відповідних груп сортів з середніми значеннями для сортів ароматичного типу – 1,29 та гіркого – 0,63, що підтверджує можливість використання даного показника як критерію технологічної оцінки хмелю. Найбільш адаптивними були сорти Заграва та Руслан, які поєднували високий рівень накопичення альфа-кислот і бета-кислот із низкою варіативністю за роками. Результати дослідження дають цінну інформацію про особливості формування вмісту альфа-кислот та бета-кислот у хмелі залежно від генотипу і погодних умов, що є основою для прогнозування якості пивоварної сировини.