Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ В’ЯЗКОСТІ СОНЯШНИКОВОГО ЛЕЦИТИНУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

A. Demydova
http://orcid.org/0000-0002-4714-3450
V. Yevlash
https://orcid.org/0000-0001-7479-1288
O. Аksonova
http://orcid.org/0000-0003-4666-9271
O. Priss
http://orcid.org/0000-0002-6395-4202

Анотація

Лецитин сьогодні є найбільш важливим побічним продуктом переробляння олійних через його численні технологічні властивості. Технологи харчової промисловості використовують лецитин як емульгатор, змочувач, стабілізатор, регулятор в’язкості, кристалоутворення тощо. Одним з головних недоліків соняшникового лецитину є схильність до підвищення в’язкості (пластифікування) в процесі зберігання. Такий лецитин важко застосовувати. Тому одержання рідкого лецитину з в’язкістю менше 12 Па·с (при 25 °С), яка не збільшується в процесі його зберігання – одна з актуальних задач підприємств з добування та переробляння рослинних жирів. В статті порівнюються розріджувачі різних типів. Розріджувачі жирової природи – соняшникова олія, олеїнова кислота та її етиловий ефір характеризуються суттєво нижчою за лецитин в’язкістю, тому можуть виступати розріджувачами, що не впливають на якість лецитину. Однак їхні кількості є занадто великими для досягнення мети – одержання стабільно рідного лецитину. Ці кількості суттєво знижують показник лецитину «нерозчинні в ацетоні». Тобто олії, їх кислоти та ефіри не можна рекомендувати для зниження в’язкості лецитинів у промисловості. Показано, що ефективність двовалентних солей кальцію як розріджувачів є суттєво більшою, навіть при невеликих концентраціях цих речовин. Також доведено, що введення розріджувачів необхідно проводити перед стадією сушіння фосфоліпідної емульсії. Для одержання рідкого лецитину з вже пластифікованого необхідно приблизно вдвічі більші концентрації розріджувачів порівняно з превентивним підходом – введенням розріджувачів у фосфоліпідну емульсію. Для одержання рідкого соняшникового лецитину з фосфоліпідної емульсії, до якої були додані розріджувачі, ефективні концентрації розріджувачів є наступними, %: соняшникова олія – 13, олеїнова кислота – 5, етиловий ефір олеїнової кислоти – 4, хлорид кальцію – 0,35, ацетат кальцію – 0,4, ортофосфат кальцію – 0,4, концентрована фосфорна кислота – 2. Найбільш доцільно з метою одержання рідкого лецитину високої якості застосовувати солі кальцію.

Ключові слова:
пластифікований лецитин, рідкий лецитин, розріджувачі, соняшниковий лецитин, фосфоліпідна емульсія

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Demydova, A., Yevlash, V., АksonovaO., & Priss, O. (2023). ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ В’ЯЗКОСТІ СОНЯШНИКОВОГО ЛЕЦИТИНУ. Food Science and Technology, 17(1). https://doi.org/10.15673/fst.v17i1.2557
Розділ
Хімія харчових продуктів і матеріалів. Нові види сировини