##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проведено критичний аналіз джерел з індустрії харчової промисловості та проблематику розвитку сфери виготовлення фітоекстрактів. Визначено наукові протиріччя традиційного обладнання для екстрагування рослинної сировини. На кафедрі ПОЕМ було сформовано науково-технічну гіпотезу для процесу екстрагування з використанням мікрохвильового випромінювання. Використання мікрохвильової енергії для екстрагування біологічно-активних речовин дозволить значно підвищити ефективність процесу за рахунок інтенсивного впливу МХ на матеріал та руйнування клітинних структур (за рахунок бародифузії), що збільшить вихід цільових фітохімічних речовин, знизить енерговитрати та скоротить час екстрагування порівняно з традиційними методами. Спираючись на параметричну модель процесу екстрагування у мікрохвильовому полі методами теорії подібності, було отримано структуру критеріальної моделі для шару сировини. Основним матеріалом для проведення серії експериментів, була рослинна сировина соя. Експериментальний стенд включав резонаторну камеру, шнековий транспортер, джерела електромагнітної енергії, завантажувальний і розвантажувальний бункери, система подачі екстрагенту, елементи керування установкою. Дуже важливими результатами дослідження є залежності кінцевої концентрації екстракту від потужності магнетрону та від гідромодуля. Аналіз даних експериментальних досліджень показав перевагу мікрохвильового екстрагування, порівняно із традиційними методами екстрагування. Підвищення потужності МХ-енергії може суттєво підвищити кінцеву концентрацію і істотно знизити тривалість, тим самим, знизити витрати енергії на процес екстрагування. Гідромодуль і потужність мікрохвильового поля є найбільш важливими параметрами при виборі раціонального режиму роботи екстракційного обладнання. Узгодження цих параметрів дозволяє збільшити значення коефіцієнта масовіддачі при екстрагуванні.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Ferreira, I. C. F. R., Barros, L., Abreu, R. M. V., & Oliveira, M. B. P. P. (2018). Plant Phytochemicals in Food Applications: Extraction, Techniques, and Applications. CRC Press.
3. Kumar, P., & Mishra, A. (2019). Innovative Extraction Techniques for Herbal Extracts: A Review. Journal of Food Science and Technology, 56(10), 4733-4748.
4. Oliveira, R. B., Braga, M. E. M., de Sousa, H. C., & Franca, A. S. (2021). Extraction Technologies for High-Value Compounds from Medicinal Plants: A Review. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 61(3), 378-399.
5. Bhattacharya, S., & Mehta, P. (2018). Modern Extraction Techniques for Botanicals and Medicinal Plant Phytochemicals. In Advances in Plant Bioactive Compounds (pp. 109-130). Elsevier.
6. Singh, A., & Sharma, O. P. (2021). Recent Advances in Extraction Techniques of Phytochemicals from Medicinal Plants. In Advances in Food and Nutrition Research (Vol. 95, pp. 1-41). Academic Press.
7. Ivanova N. A. (2018). Fitopreparaty: vplyv na zdorovia i zakhyst roslyn [Phytopreparations: impact on health and protection of plants]. Visnyk ahrarnoi nauky, 2, 23-29.
8. Patel, V. R., Patel, P. R., & Kajal, S. S. (2018). Pharmaceutical Extraction Techniques and Their Applications: A Review. Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 10(12), 3071-3078.
9. Karimi, E., & Jaafar, H. Z. (2018). Phytochemical Extraction from Medicinal Plants: A Review. International Journal of Engineering Research and Reviews, 6(6), 157-163.
10. Jyoti, B., & Kumar, A. (2021). Recent Advancements in Extraction Techniques for Phytochemicals from Medicinal Plants. In Recent Advancements in Plant Biotechnology (pp. 111-131). Springer.
11. Shapovalov O. V., Dibrova V. AND. (2018). Production of phytopreparations: technologies and prospects. Chemistry for Sustainable Development, 26(1), 17-27.