##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Abstract
Вирощування насіння нуту охоплює різні кліматичні зони, що дозволяє вирощувати його в багатьох країнах. Проведений аналіз показує що Індія є найбільшим виробником нуту у світі, забезпечуючи близько 70% світового виробництва. Основна частина нуту, вирощуваного в Індії, належить до різновиду desi. Цей різновид відзначається дрібнішим насінням із грубою текстурою оболонок та їх темним забарвленням, що варіюється від світло-коричневого до чорного. Завдяки чому різновид desi використовується здебільшого для приготування традиційних страв, таких як дал та борошно з нуту (бесан), яке широко застосовується в індійській кухні. Різновид kabuli, який має більші насінини зі світлими та гладкими оболонками, вирощується переважно в країнах Середземноморського регіону, таких як Туреччина, Іспанія та Італія, а також в Австралії та США. Цей різновид більше підходить для консервування та споживання в сирому вигляді. Різновид kabuli популярний на міжнародних ринках завдяки своїм привабливим комерційним якостям, зокрема великому розміру та світлому кольору насіння. В той же час в Україні за останні кілька років площі під посіви насіння нуту враховуючи світові тенденції збільшилися і зараз складають приблизно 10-15 тисяч гектарів. Річне виробництво нута в Україні оцінюється на рівні 20-30 тисяч тонн, і ця цифра продовжує зростати. Вирощування нута активно розвивається в південних та центральних регіонах країни, таких як Одеська, Миколаївська, Херсонська та Дніпропетровська області, де кліматичні умови сприяють успішному вирощуванню цієї культури.
В ході аналізу особливостей технологічних властивостей визначено що у нуту різновиду desi маса 1000 зерен зазвичай варіює в межах від 120 до 250 грамів, залежно від сорту, умов вирощування та агротехніки. У порівнянні з ним, у нуту різновиду kabuli цей показник зазвичай значно вищий і може досягати від 300 до 450 грамів. Це зумовлено більшими розмірами зерен та їхньою щільністю. Маса 1000 зерен є важливим параметром під час сортування та переробки, оскільки більші зерна різновиду kabuli легше очищуються від оболонки, що знижує втрати при переробці. У різновиду desi натура варіює від 700 до 800 г/л, тоді як у різновиду kabuli ‒ від 600 до 750 г/л. Ці відмінності пояснюються більш гладкою поверхнею і меншою щільністю зерен різновиду kabuli порівняно з різновидом desi, що мають зморшкувату оболонку і щільнішу структуру. Зерна різновиду desi зазвичай мають менші розміри з середнім діаметром від 5 до 8 мм, у той час як різновиду kabuli характеризуються більшими зернами з діаметром від 8 до 12 мм. Висота, ширина і довжина зерен також варіюють у межах цих діапазонів, що впливає на процеси сортування та обробки. Геометричні параметри визначають, наскільки зручно обробляти зерно в машинних процесах, таких як лущення, подрібнення чи пакування. У різновиду desi зерна мають неправильну, кулясто-кутасту форму із зморшкуватою поверхнею, що забезпечує їм підвищену механічну міцність і стійкість до пошкоджень. Натомість зерна різновиду kabuli мають переважно круглу або злегка овальну форму, їхня поверхня гладка або трохи горбиста. У різновиду desi вирівняність зерна зазвичай нижчий через нерівномірність розмірів зерен, що обумовлено генетичними особливостями та умовами вирощування. У різновиду kabuli вирівняність значно вища, оскільки цей різновид частіше вирощується у контрольованих умовах і має стабільніші показники розміру та форми. Різновид desi характеризується вищою плівчастістю через наявність щільної і зморшкуватої оболонки, яка може складати до 10-15% загальної маси зерна. У різновиду kabuli плівчастість нижча і становить близько 5-8%, що робить цей різновид більш придатним для лущення та переробки в продукти харчування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Purewal, S. S., Kaur, P., & Salar, R. K. (Eds.). (2023). Chickpea and Cowpea: Nutritional Profile, Processing, Health Prospects and Commercial Uses. CRC Press.
3. Sellami, M. H., Lavini, A., & Pulvento, C. (2021). Phenotypic and quality traits of chickpea genotypes under rainfed conditions in south Italy. Agronomy, 11(5), 962.
4. Joshi, P. K., Rao, P. P., Gowda, C. L. L., Jones, R. B., Silim, S. N., Saxena, K. B., & Kumar, J. (2001). The world chickpea and pigeonpea economies facts, trends, and outlook. International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics.
5. Gotor, A. A., & Marraccini, E. (2021). Innovative pulses for European temperate regions: a review.
6. Siddiq, M., Uebersax, M. A., & Siddiq, F. (2022). Global production, trade, processing and nutritional profile of dry beans and other pulses. Dry beans and pulses: Production, processing, and nutrition, 1-28.
7. Drobitko, A., Kachanova, T., Markova, N., Manushkina, T., & Tarabrina, A. M. (2024). Aspects of legume growth in Ukraine.
8. Sichkar, V. I. (2004). Rol zernobobovykh kultur u vyrishenni bilkovoi problemy v Ukraini. Kormy i kormovyrobnytstvo, 110-115.
9. Гончар, М. В. (2024). Динаміка виробництва нуту в Україні та світі. Аграрні інновації, (24), 60-66.
10. Chickpea exports from Ukraine down 57% [Internet] Available from: https://ukragroconsult.com/en/news/chickpea-exports-from-ukraine-down-57/
11. DSTU 6019:2008 «Nut Tekhnichni umovy.» [Internet] Available from: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=86157
12. Biletska, Y., Plotnikova, R., Skyrda, O., Bakirov, M., Iurchenko, S., & Botshtein, B. (2023). Devising a technology for making flour from chickpea enriched with selenium.
13. Vus, N. A., Vasylenko, A. A., Kobyzeva, L. K., Besuhla, O. N., Antziferova, O. V., & Sylenko, S. I. (2021). Оil content in chickpea seeds of the national collection of Ukraine. Proceedings of the National Academy of Sciences of Belarus, agrarian series, 59(2), 198-204.
14. Paredes-López, O., Ordorica-Falomir, C., Olivares-Vázquez, M. R. (1991). Chickpea protein isolates: physicochemical, functional and nutritional characterization. Journal of Food Science, 56(3), 726-729.
15. Silva, L. L., Duarte, I., Lourenço, E., Simões, N., Chaves, M. M. (2014). Yield and water productivity of five chickpea varieties under supplemental irrigation in contrasting years. Irrigation Science, 1-11.
16. Sichkar, V. I., Lavrova, H. D., Dzhus, T. O. (2024). Ефективність використання колекційних зразків нуту в селекції. Faktori eksperimental'noi evolucii organizmiv, 35, 41-47.
17. Purewal, S. S., Kaur, P., Salar, R. K. (Eds.). (2023). Chickpea and Cowpea: Nutritional Profile, Processing, Health Prospects and Commercial Uses. CRC Press.
18. Badola, R., Sangeeta, S., & Rai, S. (2023). Standardization of process for development of instant chickpea using Desi and Kabuli variety. Emirates Journal of Food and Agriculture, 3, 210-219.
19. Iyer, L. (1997). Quality characteristics of Australian chickpeas (Cicer arietinum L.) for food usage (Doctoral dissertation, Victoria University of Technology).
20. S. Ghamari, Khosro Mohammadi, Abdolvahed Khanahmadzadeh, Hadi Goli, Evaluation the Some Physical Properties of Chickpea Seeds in Kurdistan Region of Iran, International Journal of Agriculture and Forestry, Vol. 4 No. 3A, 2014, pp. 4-7.
21. Nikoobin, M., Mirdavardoost, F., Kashaninejad, M., & Soltani, A. (2009). MOISTURE DEPENDENT PHYSICAL PROPERTIES OF CHICKPEA SEEDS. Journal of food process engineering, 32(4), 544-564.
22. A Tabatabaeefar, A., Aghagoolzadeh, H., & Mobli, H. (2003). Design and development of an auxiliary chickpea second sieving and grading machine. Agricultural Engineering International: the CIGR Journal of Scientific Research and Development, (vol.5), 3-8.
23. Wang, J., Gan, Y. T., Clarke, F., & McDonald, C. L. (2006). Response of chickpea yield to high temperature stress during reproductive development. Crop Science, 46(5), 2171-2178.
24. Господаренко, Г. М., & Прокопчук, С. В. (2013). Вплив удобрення та інокуляції на показники якості зерна нуту. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва, (83), 12-19.
25. Harden, S., & Wood, J. A. (2017). A single parameter for within‐sample uniformity of seed size in grain, with an emphasis on pulses. Cereal Chemistry, 94(3), 430-436.
26. Нетупська, І.Т. С.М. Каленська (2011). Стан та перспективи виробництва нуту в Україні.Біоресури та природокористування, Том 3, (3-4), 55-59.
27. Brink, M. Belay G. (2006) Plant resources of tropical Africa 1. Cereals and pulses. PROTA foundation, Wageningen, Netherlands, Backhuys Publishers, 297
28. F. Bavec, M. Bavec (2006) Organic Production and Use of Alternative Crops, CRC Press, 241
29. Heiras-Palazuelos, M. J., Ochoa-Lugo, M. I., Gutiérrez-Dorado, R., López-Valenzuela, J. A., Mora-Rochín, S., Milán-Carrillo, J., Reyes-Moreno, C. (2013). Technological properties, antioxidant activity and total phenolic and flavonoid content of pigmented chickpea (Cicer arietinum L.) cultivars. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 64(1), 69-76.
30. Shiferaw, B., & Teklewold, H. (2007). Structure and functioning of chickpea markets in Ethiopia: Evidence based on analyses of value chains linking smallholders and markets. IPMS Working Paper.