##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії.
В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти.
В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора.
Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин.
Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Stoyanova, A., Balinova-Tsvetkova, A. (2000). Tekhnologiya ekstraktov iz lavandy dlya kosmetiki. Izves-tiya vuzov. Pishchevaya tekhnologiya, 4, 63-66
3. Hosni, Karim & Amel, Kerkenni & Wafa, Medfei & Brahim, Nadia & Houcine, Sebei. (2010). Volatile Oil Constituents of Rosa canina L.: Quality As Affected by the Distillation Method. Organic Chemistry Interna-tional. doi: 10.1155/2010/621967
4. Sidorov, I.I. (1984).Tekhnologiya natural’nykh efirnykh masel i sinteticheskikh dushistykh veshchestv, Moskva: Legkaya i pishchevaya prom-st’.
5. Rovná, Katarína & Petrová, Jana & Terentjeva, Margarita & Černá, Jana & Kacaniova, Miroslava. (2015). Antimicrobial activity of rosa canina flowers against selected microorganisms. Journal of Microbiology, Bio-technology and Food Sciences, 4. 62-64. doi:10.15414/jmbfs.2015.4.special1.62-64.
6. Vinokur, Yakov & Rodov, Victor & Reznick, Natalie & Goldman, Genady & Horev, Batia & Umiel, Nakdimon & Friedman, Haya. (2006). Rose Petal Tea as an Antioxidant‐rich Beverage: Cultivar Effects. Journal of Food Science, 71. 42 - 47. doi: 10.1111/j.1365-2621.2006.tb12404.x.
7. Fatiha Brahmi, Madani Khodir, Chibane Mohamed and Duez Pierre (2017). Chemical Composition and Bio-logical Activities of Mentha Species, Aromatic and Medicinal Plants. Back to Nature, Hany A. El-Shemy, IntechOpen, doi: 10.5772/67291. Available from: https://www.intechopen.com/books/aromatic-and-medicinal-plants-back-to-nature/chemical-composition-and-biological-activities-of-mentha-species
8. Siddeeg, Azhari & Salih, Zakaria & Mukhtar, Rabab & Ali, Ali. (2018). Extraction and Characterization of Peppermint (Mentha piperita) Essential Oil and its Assessment as Antioxidant and Antibacterial. Gezira Jour-nal of Engineering and Applied Sciences, 13(1), 1-15.
9. Çam, M., Yüksel, E., Alaşalvar, H., Başyiğit, B., Şen, H., Yılmaztekin, M., Ahhmed, A., & Sağdıç, O. (2019). Simultaneous extraction of phenolics and essential oil from peppermint by pressurized hot water extrac-tion. Journal of food science and technology, 56(1), 200–207. doi:10.1007/s13197-018-3475-5
10. Timoshin, L.G., Efremov, A.A. (2007). Ispol’zovaniye myaty perechnoy i badana tolstolistnogo dlya po-lucheniya napitkov funktsional’nogo deystviya. Khimiya rastitel’nogo syr’ya, 4, 123-124.
11. Oliveira, L. S., & Franca, A. S. (2015). An Overview of the Potential Uses for Coffee Husks. Coffee in Health and Disease Prevention, 283–291. doi:10.1016/b978-0-12-409517-5.00031-0
12. Klingel, T., Kremer, J. I., Gottstein, V., Rajcic de Rezende, T., Schwarz, S., & Lachenmeier, D. W. (2020). A Review of Coffee By-Products Including Leaf, Flower, Cherry, Husk, Silver Skin, and Spent Grounds as Novel Foods within the European Union. Foods (Basel, Switzerland), 9(5), 665. https://doi.org/10.3390/foods9050665
13. Lund, D. (1988) Effects of Heat Processing on Nutrients. In: Karmas, E., Harris, R.S. (eds) Nutritional Evalua-tion of Food Processing (pp. 319–354). Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-011-7030-7_12
14. Burdo, О. G., Zykov, A. V., Terziev, S. G., & Ruzhitskaya, N. V. (2016). The Nanotechnological Innovation in Food Industry. International Journal of Engineering Research and Applications (IJERA), 6(3), 144-150.
15. Burdo, O. G., Bandura, V. N., Yarovoy, I. I., & Ruzhitskaya, N. V. (2011). Food nanotechnologies. Specificity and development directions. In VIII Minsk International Seminar “Heat Pipes, Heat Pumps, Refrigerators, Power Sourses, 155-160.