##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Для транспортування природного газу магістральними трубопроводами на численних компресорних станціях (КС) встановлені газоперекачувальні агрегати (ГПА), енергоносієм для яких, в більшості випадків, є природний газ, що транспортується. На привід перекачувальних агрегатів витрачається (спалюється) 0,5...1,5 % від обсягу газу, що транспортується. Ситуація із заміною існуючого обладнання сучасним пов'язана зі значними інвестиціями, з одного боку, та невизначеністю із транзитом російського природного газу через газотранспортні системи України у найближчій перспективі. Найбільш перспективним є шлях збільшення ККД циклу ГПА за рахунок застосування схем з попереднім охолодженням газу, що компресується. Метою цього дослідження є вивчення перспектив застосування технології попереднього охолодження технологічного газу перед стисненням ГПА. Для аналізу впливу попереднього охолодження технологічного природного газу на КС магістральних газопроводів обрано газоперекачувальний агрегат – ГПА 370-18-1. Виконано розрахунок споживаної потужності ГПА та витрату паливного газу за різних температур технологічного газу на вході в нагнітач природного газу типу 370-18-1 зі ступенем стиснення 1.22…1.24. Початковий тиск газу – тиск газу при вході в патрубок нагнітачів. Остаточний тиск газу – тиск при виході з нагнітального патрубка. Ступінь підвищення тиску (або ступінь стиснення) – відношення кінцевого тиску газу до початкового. На газокомпресорних станціях використовують одно- та двоступеневі схеми (групи ГПА) для компримування газу. Група ГПА складається з двох неповнонапорних відцентрових нагнітачів, які послідовно з'єднані по газу за допомогою кранової обв'язки («гітари»). Розрахункова ступінь стиснення у цій схемі (групі) забезпечується двома нагнітачами і становить 1,45…1,50. Проведено розрахунок робочих параметрів ГПА та показано енергетичні перспективи технології охолодження технологічного газу перед стисненням у ГПА КС
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Govdyak, R. M. (2012) Increasing the energy and environmental efficiency of main gas pipelines. Energy technologies and resource conservation, 3, 56-62.
3. Kyrylin, V. A., Sychev, V. V., Sheindlin, A. E. (2008) Technical thermodynamics: a textbook for universities. M.: MEI Publishing House, 496.
4. (2010) Influence of Ambient Temperature Conditions. Main engine operation of MAN B&W two-stroke engines: MAN Diesel & Turbo. Copenhagen, Denmark, 17 р.
5. Radchenko, A. M., Konovalov, D. V. (2011) Resource-saving heat-using air conditioning unit at the inlet of a diesel engine of a transport vessel. Aerospace Engineering and Technology, 5 (82), 61-67.
6. Radchenko, R. M., Bogdanov, N. S., Shcherbak, Y. G. (2016) Cooling of the supercharged air of a low-speed diesel engine using its heat. Compressor and Power Engineering, 1 (43), 36-39.
7. Morozyuk, T. V. (2006) Theory of refrigeration machines and heat pumps. Odesa: Studio "Nego-tsiant", 712.
8. Titlov, O.S., Sagala, T.A., Artyukh, V.M., Dyachenko, T.V. (2017) Analysis of the prospects for using vapor-jet and absorption refrigeration plants for cooling process gas and obtaining liquid hydrocarbon fuel. Refrigeration Engineering and Technology, 53(6), 11-18.
9. Uchida, S., Nishiguchi, A. (2006) Low temperature absorption refrigeration machine with water-LiBr mixed refrigerant. International Journal of Refrigeration, 81, 946, 618-621.
10. Baranenko, A.V., Posylin, D.M., Malinin, O.S. (2017) Efficiency of cycles of a single-stage absorption lithium bromide refrigerator at a boiling temperature below 0 °C. Bulletin of the International Academy of Refrigeration, 4, 52-58.
11. Galimova, L.V. (1997) Absorption refrigerators and heat pumps: monograph. A.: Publishing house of AGTU, 226.
12. Titlov, O., Vasyliv, O., Sahala, T., Bilenko, N. (2019) Evaluation of the prospects for preliminary cooling of natural gas on main pipelines before com¬pression through the discharge of exhaust heat of gas-turbine units. EUREKA: Physics and Engineering, 5, 47-55.