##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На сьогодні тригенерація є однією з найефективніших технологій у сфері енергозбереження. Вона дозволяє суттєво зменшити споживання енергоресурсів, підвищуючи теплову ефективність енергетичних систем до 80% і більше, а також знижує рівень викидів парникових газів та інших шкідливих речовин в атмосферу. Найчастіше цю технологію впроваджують у галузях, де охолодження є невід’ємною частиною виробничого процесу – зокрема, у харчовій промисловості. Генерований холод використовується для збереження сировини або готової продукції. Тригенерація особливо корисна на підприємствах, де потреба у холоді є постійною протягом року. Як більш економічно вигідна та продуктивна альтернатива традиційним джерелам тепла, холоду та електроенергії, тригенераційні системи знаходять застосування також у хімічній, металургійній, нафтовій та інших промисловостях. Ця технологія виступає окремим напрямком у розвитку малої енергетики, відрізняючись індивідуальним підходом до забезпечення енергетичних потреб конкретного об’єкта. У статті проаналізовано можливості використання тригенераційних систем у процесі виробництва натуральних речовин при низьких температурах, зокрема діоксиду вуглецю. Аналіз показує, що вигідніше спочатку в когенераційній установці, що працює на природному газі, виробити електроенергію та теплоту. Це дозволило створити автономно та ефективно діючі багатоцільові енерготехнологічні комплекси, що використовують тільки природний газ, для вироблення електроенергії, теплоти, рідкого низькотемпературного діоксиду вуглецю та чистого газоподібного азоту. У таких комплексах ефективність використання енергії вихідного палива на 21,7% більша, ніж у традиційних установках, а ексергетичний ККД становить 41,4%. При цьому в комплексах процеси виробництва електроенергії мають антиемісійний ефект, на відміну від традиційних електростанцій з паротурбінними установками
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Li, N. et al. (2024) Development status of supercritical carbon dioxide thickeners in oil and gas production: A review and prospects. Gas Science and Engineering, 125, 205312.
3. Rosner, F. et al. (2024) Techno-economic and carbon dioxide emission assessment of carbon black production. Journal of Cleaner Production, 436, 140224.
4. Lu, D. et al. (2024) Innovative approaches, challenges, and future directions for utilizing carbon dioxide in sustainable concrete production. Journal of Building Engineering, 97, 110904.
5. Lavrenchenko, G.K. et al. (2001) Analysis of energy characteristics of a complex of installations for the production of carbon dioxide and nitrogen from flue gases. Industrial gases, 1; 2, 38-43.
6. Kosoy, B., Hrudka, B., Gayduk, S., Chubenko, V. (2024) Autonomous complexes with hybrid trigeneration units. Refrigeration Engineering and Technology, 60(3), 168-177.
7. Kosoy, B., Hrudka, B., Bosyi, D. (2024) Hybrid trigeneration units for multi-purpose energy technological complexes. Refrigeration Engineering and Technology, 60(4), 246-253.
8. Morosuk, T., Tsatsaronis, G. (2009) Advanced exergetic evaluation of refrigeration machines using different working fluids. Energy, 34, 2248-2258.