##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На сьогоднішній день тригенерація – це одна з кращих технологій, що дозволяє досягати значних показників економії енергоресурсів, збільшуючи термічну ефективність енергокомплексу до 80% і більше, мінімізуючи викиди парникових газів, а також інших забруднень в атмосферу. Тригенерація найбільш затребувана у сферах, де необхідно використовувати охолодження в технологічних процесах. Насамперед це харчова промисловість. Холод, який генерує тригенераційна установка, спрямовується на охолодження сировини чи готового продукту. Також застосування тригенерації ефективно на підприємствах, де передбачається цілорічно використовувати холодильні потужності. Тригенераційна установка як більш вигідна та ефективна альтернатива класичним джерелам тепло-, холодо- та енергопостачання застосовується також у металургії, хімічній, нафтовій промисловості та інших галузях. Тригенерація – досить самостійний напрямок розвитку малої енергетики. Вона відрізняється індивідуалізмом, оскільки орієнтується задоволення потреб конкретного об'єкта в енергоресурсах. У статті розглядається застосування систем тригенерації при виробництві низькотемпературних натуральних речовин. Діоксид вуглецю є ліквідним продуктом, який одержують із димових газів, що утворюються після спалювання природного газу. Аналіз показує, що вигідніше спочатку в когенераційній установці, що працює на природному газі, виробити електроенергію та теплоту. Під час створення таких систем виникають проблеми: продукти згоряння після когенераційної установки містять 8-10% кисню; потенціал одержуваної теплоти виявляється низьким. Запропоновано декілька варіантів усунення зазначених недоліків. Це дозволило створити автономно та ефективно діючі багатоцільові енерготехнологічні комплекси, що використовують лише природний газ, з метою вироблення електроенергії, теплоти, рідкого низькотемпературного діоксиду вуглецю та чистого газоподібного азоту. У цих комплексах реалізується високий енергетичний потенціал палива
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Li, N. et al. (2024) Development status of supercritical carbon dioxide thickeners in oil and gas production: A review and prospects. Gas Science and Engineering, 125, 205312.
3. Rosner, F. et al. (2024) Techno-economic and carbon dioxide emission assessment of carbon black production. Journal of Cleaner Production, 436, 140224.
4. Lu, D. et al. (2024) Innovative approaches, challenges, and future directions for utilizing carbon dioxide in sustainable concrete production. Journal of Building Engineering, 97, 110904.
5. Zheng, R. et al. (2024) Thermodynamic and economic analysis of methane cycle carbon dioxide reforming thermally coupled with chemical looping combustion for liquid fuel production. Journal of the Taiwan Institute of Chemical Engineers, 162, 105583.
6. Lavrenchenko, G.K. et al. (2001) Analysis of energy characteristics of a complex of installations for the production of carbon dioxide and nitrogen from flue gases. Industrial gases, 1; 2, 38-43.
7. Lavrenchenko, G.K. et al. (2004) Improvement of complexes for liquid low-temperature carbon dioxide from flue gases. 1. Reduction of energy consumption in high-pressure cycles. Industrial gases, 1, 38-47.
8. Lavrenchenko, G.K. et al. (2004) Improvement of complexes for liquid low-temperature carbon dioxide from flue gases. 2. Reducing energy consumption in medium pressure cascade installations Industrial gases, 1, 48-52.
9. Nouri, M. et al. (2024) Exergy and exergoeconomic analysis of a hybrid airborne wind and solar energy system for power, liquid nitrogen and carbon dioxide production. Energy Reports, 12, 2123-2143.
10. Lavrenchenko, G.K. et al. (2004) Efficiency of production of gaseous carbon dioxide and nitrogen from flue gases using absorption-desorption processes. Industrial gases, 3, 12-22.
11. Prathaban, M. et al. (2024) Integrated bioprocess for carbon dioxide sequestration and methanol pro¬duction. Bioresource Technology, 404, 130847.
12. Sun, Z. et al. (2023) Urea impregnation into fungus pretreated corn stover to perform pyrolysis for production of nitrogen-containing bio-oil and nitrogen-doped biochar. Bioresource Technology, 376, 128921.
13. Duncan, R. (1995) Methods of increasing oil recovery: practice of designing, pumping and operating wells. Oil and gas technologies, 2, 1-16.
14. Duncan, R. (1995) Implementation of methods of increasing oil recovery: practice of designing, pumping and operating wells. Oil and gas technologies, 6, 7-16.
15. Gholami, F. et al. (2020) Technologies for the nitrogen oxides reduction from flue gas: A review. Science of The Total Environment, 714, 136712.
16. de Almeida-Couto, J.M.F. et al. (2022) Oil recovery from defective coffee beans using pressurized fluid extraction followed by pyrolysis of the residual biomass: Sustainable process with zero waste. The Journal of Supercritical Fluids, 180, 105432.
17. (1967) The handbook of nitrogen engineer in two volumes. Volume 1. Edited by E.Ya. Melnikov. M.: Chemistry, 492.
18. (1967) The handbook of nitrogen engineer in two volumes. Volume 2. Edited by E.Ya. Melnikov. M.: Chemistry, 444.
19. Arhun, S. et al. (2024) Improving the efficiency of frequency regulation for High-Power diesel generators. Energy Conversion and Management: X, 24, 100785.
20. (1982) Refrigeration technique. Handbook. Edited by A.V. Bykov. M.: Light and food industry, 224.
21. (1987) Thermal and structural calculations of refrigerating machines. Edited by I.A. Sakun. L.: Mechanical engineering, 423.
22. Marin, G.E. et al. (2023) Gas turbine operating as part of a thermal power plant with hydrogen storages. International Journal of Hydrogen Energy, 48, 86, 33393-33400.
23. Zonouz, M.J. et al. (2017) Parametric study of a hybrid one column air separation unit (ASU) and CO2 power cycle based on advanced exergy cost analysis results. Energy, 140, Part 1, 261-275.