##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У зв'язку з ростом вимог до сталого розвитку та раціонального використання ресурсів, особливо в контексті директив Європейського Союзу щодо енергоефективності будівель, зростає увага до розробки рішень, спрямованих на забезпечення практично нульового енергоспоживання у нових громадських спорудах. У роботі розглядається актуальність впровадження енергоефективних технологій у громадській споруді, відповідно до європейських стандартів енергоефективності, так як використання затінення в літній період, коли інтенсивне сонячне випромінювання може призводити до перегріву приміщень, збільшення витрат на кондиціонування та негативного впливу на здоров'я та комфорт. Зокрема, обговорюється необхідність використання пасивних методів, таких як затінення вікон, для зниження енергоспоживання та підвищення комфорту у літні місяці. Об'єктом дослідження є дошкільний навчальний заклад у м. Київ. У дослідженні враховуються наступні фактори: теплові надходження від обладнання, освітлення, та від людей. Використовуючи програмне моделювання DesignBuilder, було оцінено енергопотребу на охолодження та енерговитрати освітлення для варіанту з та без затінення, включаючи статичне затінення та, рулонні жалюзі. Результати вказують на те, що статичне затінення от найбільш ефективним, і для репрезентативної знижує енергопотребу на охолодження на 74,98 кВт∙год порівняно з варіантом без затінення, але при цьому призводить до збільшення енерговитрат на освітлення на 4,63 кВт∙год. Зауважено, що встановлення рулонних жалюзів з внутрішньої сторони може бути найменш ефективним рішенням через збільшення витрат на освітлення та незначне зменшення енергопотреби для охолодження. Оцінено вплив орієнтації вікон та розташування затінення на ефективність. Крім того, аналіз впливу затінення на радіаційну температуру показує, що статичне затінення сприяє зниженню температури в приміщенні, поліпшуючи тепловий комфорт у літній період
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Schweiker, M., Fuchs, X., Becker, S., Shukuya, M., Dovjak, M., Hawighorst, M., Kolarik, J. (2016) Challenging the assumptions for thermal sensation scales. Building Research & Information, 1-18.
3. Shukuya, M. (2018) Exergetic aspect of human thermal comfort and adaptation. Sustainable Houses and Living in the Hot-Humid Climates of Asia, 123-129.
4. Esraa Sh. Abbaas, Mazran Ismail, Ala'eddin A. Saif, Muhamad Azhar Ghazali. (2023) Impact of window shading on the thermal performance of residential buildings of different forms in Jordan. Architecture and Engineering, 25-36.
5. Ahmed, A.Y. (2014) Freewan Impact of external shading devices on thermal and daylighting performance of offices in hot climate regions. Solar Energy, 102, 14-30.
6. T. Li , A. Merabtine, M. Lachi, R. Bennacer, J. Kauffmann. (2023) Experimental study on the effects of a moving sun patch on heating radiant slabs: The issue of occupants’ thermal comfort. Solar Energy, 255, 36-49.
7. DSTU EN 12831-1:2017 Energy efficiency of buildings. Method for calculating the design heat load (effective from 15.12.2017).
8. DSTU 9190:2022 Energy efficiency of buildings. Method for calculating energy consumption during heating, cooling, ventilation, lighting and hot water supply (effective from 01.03.2023).
9. DBN B.2.5-28:2018 Natural and artificial lighting (effective from 01.03.2019).
10. International Weather for Energy Calculations. Retrived 11 December 2023 from https://energyplus.net/weather-location/europe_wmo_region_6/UKR.
11. Official site EnergyPlus Energy Simulation Software. Retrived 11 December 2023 from https://energyplus.net.