HYBRID APPROACH TO ASSESSING THE UNCERTAINTY OF MEASURING INDICATORS OF BIOLOGICAL SAFETY OF AGRICULTURAL RAW MATERIALS

Анотація

В статті проаналізовано сучасний стан концепції безпечності сільськогосподарської сировини та продукції, наслідки гармонізації національних вимог згідно з міжнародними нормативами, та різний підхід до оцінювання результатів лабораторного аналізу сировини. Різними методами оцінювання проаналізовано 147 послідовних рутинних вимірів концентрації лінії генетично модифікованої сої MON 40-3-2 у СРМ та визначено вміст генетично модифікованих організмів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ) та гібридного підходу до оцінювання невизначеності результатів вимірювання біологічних показників безпечності. Апробовано модельний гібридний підхід оцінювання невизначеності вимірювання по типу А, за допомогою оцінки стандартної невизначеності прецизійності, базованої на результатах ретроспективного аналізу рутинного вимірювання сертифікованого референсного матеріалу в умовах внутрішньолабораторної відтворюваності у комбінації зі стандартною невизначеністю похибки, базованої на результатах міжлабораторного порівняння з участю акредитованого провайдера. Порівняно результати отримані за використанням чотирьох «класичних» та гібридного підходу до оцінювання невизначеності вимірювання, з врахуванням вимог використання розширеної невизначеності у прийнятті рішень щодо безпечності харчової та кормової сільськогосподарської сировини. Встановлено, що більшість сучасних підходів, що пропонуються міжнародними нормативними документами орієнтовані на більш стабільні системи, наприклад, при калібруванні або хімічному аналізі, які мають низку переваг і недоліків, що суттєво впливає на якість розрахованого інтервалу. Підхід до оцінювання результатів спирається на показник середньої арифметичної вибірки, повертає вузький інтервал та не може у достатній мірі врахувати похибку. Метод є дуже залежним від обсягу вибірки і наявності випадів серед результатів вимірювання. Показник середньої арифметичної не завжди є оптимальною мірою центральної тенденції в умовах методів аналізу біологічних показників. Використання вибірки результатів вимірювання сертифікованого референсного матеріалу надає змогу збалансованого оцінювання невизначеності, враховуючи внески компонентів прецизійності і похибки. Однак, цей підхід не завжди може врахувати вплив процедури підготування зразків, що часто включає в себе такі етапи як гомогенізація, вивільнення чи екстракція аналіту, рівномірне розподілення об’єкту вимірювання та інші впливові фактори. Підхід, що спирається на результати міжлабораторних порівнянь з участю акредитованого провайдера, надає значну доказову базу, однак враховує умови здійснення вимірювань всіх лабораторій, що приймали участь у порівнянні. Це формує віддаленість отриманого інтервалу від аспектів реалізації аналітичної процедури в умовах певної лабораторії, а отримані інтервали можуть суттєво перевищувати практичну невизначеність даної конкретної лабораторії. Відмінності між інтервалами отриманими з використанням різних підходів здатні здійснювати істотний вплив на прийняття рішення відносно безпечності продукції, а невизначеність має значну варіабельність с плином часу. Незважаючи на відсутність прямої вимоги до оновлення інформації про невизначеність, яка вже є встановленою для методу випробування в ході відповідного дослідження, існує необхідність періодичного переоцінювання її інтервалу. Встановлена необхідність розробки модельного підходу до оцінювання невизначеності вимірювань, що надасть змогу врахувати якомога більшу кількість впливових джерел невизначеності, що можуть впливати на результат аналізу біологічних показників безпечності.