##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В Азербайджані структура харчування характеризується підвищеною калорійністю, недостатнім чи незбалансованим споживанням макро- та мікронутрієнтів, зокрема спостерігається дефіцит нутрієнтів-антиоксидантів. Одним із варіантів вирішення проблеми якості харчування є розробка технології переробки вітчизняної плодової сировини у харчові біодобавки функціональної направленості. У статті наводиться аналіз даних біохімічного складу (вітамінний профіль та поліфенольні речовини) деяких видів дикорослих плодів, а саме: глоду східного (Crataegus orientalis L.) сімейства розоцвітих Rosaceae L.; обліпихи крушиноподібної (Hippophae L.) сімейства Elaeagnaceae; шипшини голистої (Rosa aciculus L.) сімейства Rosaceae. Вміст більшості вітамінів, які визначали, у всіх водних екстрактах на 1.1–1.2% менше за дані, зазначені в довіднику. Однак вміст вітаміну С у 4.5 рази вище в екстракті з глоду, а вітаміну Е вище у 4.88 разів в екстракті з шипшини. Вибір сировини обумовлений стабільністю та кількістю врожаю, загальнодоступною ціною, а також наявністю літературних та власних даних авторів про те, що дане джерело сировини містить у своєму складі натуральний комплекс фізіологічно активних функціональних інгредієнтів. Для кількісного вилучення вітамінного комплексу та поліфенольних речовин дикорослих плодів обліпихи, глоду та шипшини було підібрано режими гідроакустичного екстрагування із застосуванням роторно-пульсаційного апарату. Методом DPPH була досліджена антиоксидантна активність отриманих водних екстрактів, яка змінювалася в ряді обліпиха-глід-шипшина. Дослідження показало, що дикоросла рослинна сировина Азербайджану може бути джерелом біологічно активних речовин для виробництва харчових. Результати даного дослідження були впроваджені у виробництво на провідному підприємстві Азербайджану. Результати підтверджують потенціал цих видів плодів як дикорослої рослинної сировини багатої на біологічно активні речовини.