##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Останнім часом широко обговорюється можливе спільне застосування пробіотиків і антибіотиків. Перевага такої форми комбінованої терапії визнана і широко використовується для профілактики антибіотикоасоційованої діареї та індукованого дисбактеріозу. У зв’язку зі збільшенням застосування лактобактерій як пробіотиків, EFSA розробило ряд вимог щодо їх безпеки та функціональності. Кожен комерційний пробіотик повинен мати можливість отримати статус кваліфікованої презумпції безпеки (QPS). Незважаючи на те, що QPS є статусом, який приписується виду, вміст геному значно відрізняється між видами, включно у представників роду Lactobacillus. Бактерії – збудники інфекційних захворювань та штами, які можуть володіти генами вірулентності або стійкості до антибіотиків, не повинні використовуватися через ризик передачі генів патогенності іншим видам. Шлунково-кишковий тракт людини, завдяки величезній кількості бактерій і тісному контакту між ними, є можливим місцем для передачі генів. Основною небезпекою є передача детермінант резистентності до антибіотиків від бактерій-коменсалів і поява антибіотикорезистентності, що перешкоджає успішному лікуванню антибіотиками. Однією із умов використання штамів бактерій як пробіотиків є їх безпечність, у тому числі відсутність детермінант резистентності до антибіотиків. Метою роботи було визначити чутливість/резистентність до антибіотиків лактобацил, виділених із різних джерел Одеського регіону. Відношення 13 штамів лактобацил, виділених із автоферментованих овочів, м’ясної сировини і шлунково-кишкового тракту новонароджених дітей до 15 антибіотиків з різним механізмом дії визначали диско-дифузійним методом. Виявлено, що чутливість/резистентність залежала від штаму і конкретного антибіотику. Очевидною ознакою досліджених штамів була вища чутливість до антибіотиків, що пригнічують синтез білка і нуклеїнових кислот, на противагу антибіотикам, що впливають на синтез клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани. За результатами комплексних досліджень було відібрано штами штами Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 та М3 як найбільш перспективні для створення пробіотичних препаратів.