##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті розглянуто, сучасний стан вирощування нуту, його харчову та технологічну цінність, а також обґрунтовано підходи до його переробки з урахуванням морфологічних і біохімічних особливостей даної бобової культури. Основні обсяги виробництва нуту зосереджені в Індії, де вирощується до 70 % світового врожаю, а також в Австралії та Туреччині. Світове виробництво нуту коливається в межах 14–18 млн тонн на рік, з яких близько половини переробляється на крупи, борошно та плющені продукти. В Україні нут залишається нішовою культурою з річним обсягом виробництва не більше 50 тис. тонн і посівними площами до 40 тис. га, основними регіонами вирощування якої є південні та частково центральні області. Проаналізовано досягнення селекційної роботи, результатом якої стало зростання кількості зареєстрованих сортів нуту до 22, серед яких представлені як фуражні, так і високоякісні зернові, призначені для харчової промисловості. Виробництво харчових продуктів на основі нуту в Україні перебуває на етапі становлення і обмежується невеликими обсягами виготовлення круп, борошна та пластівців, що зумовлено відсутністю усталеного споживчого сегмента, низькою поінформованістю населення про цінність нуту, високою конкуренцією з боку традиційних культур і відсутністю нормативно-технічних регламентів для його переробки. Аналіз нормативної бази показав, документом, що регламентує показники якості нуту, є ДСТУ 6019:2008, який визначає чіткі вимоги до харчового та кормового зерна, зокрема за вологістю, вмістом домішок, рівнем ураженості, а також вмістом токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів. Особливу увагу приділено антипоживним речовинам, серед яких інгібітори протеаз, фітинова кислота, лектини, сапоніни та таніни, що суттєво знижують біодоступність білків і мінералів, а також обґрунтовано технологічні підходи до їх інактивації шляхом замочування, пропарювання, варіння та лущення. Визначено, що пропарювання під тиском 0,15–0,20 МПа та подальше лущення методом інтенсивного стирання є найбільш ефективними способами зниження вмісту антипоживних компонентів і підвищення харчової придатності нуту. Обґрунтовано технологічний процес очищення й підготовки насіння нуту до переробки, який включає очищення, замочування, двоетапне підсушування, пропарювання та лущення на лущильно-шліфувальній машині «Каскад» виробництва ТОВ «ОЛІС». Перевагами каскадного лущення є поетапне зняття оболонкових шарів із мінімізацією втрат внутрішніх шарів, зниження утворення дрібних фракцій на 15–20 %, підвищення виходу цілого ядра, а також поліпшення органолептичних властивостей і скорочення тривалості варіння готової продукції. Застосування запропонованих технологічних рішень забезпечує значне зниження вмісту клітковини, фенольних сполук і дубильних речовин, підвищення біодоступності поживних компонентів та формує передумови для розширення асортименту нутових продуктів в Україні. Отримані результати демонструють доцільність впровадження вдосконалених технологічних схем переробки нуту з метою підвищення ефективності виробництва та якості кінцевих продуктів, що створює перспективи розвитку круп’яної галузі в нашій країні.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Jha, D. K., et al. (2024). Unlocking the nutritional potential of chickpea: strategies. Frontiers in Plant Science. DOI: 10.3389/fpls.2024.1391496
3. Abbo, S., Kerem, Z., et al. (2007). Chickpea domestication in the Neolithic Levant through the nutritional perspective. Journal of Archaeological Science, 34(8), 1289–1293. DOI: 10.1016/j.jas.2006.10.015
4. Kovalenko, I. P., & Hryn, O. V. (2021). Osoblyvosti tekhnolohii vyrobnytstva krup’ianykh produktiv iz nutu. Tekhnolohii kharchovykh produktiv, (6(72)), 55–62. DOI: 10.24263/2310-6172-2021-6-07
5. Melnyk, O. P., & Rudenko, S. V. (2019). Analiz vyrobnytstva i pererobky nutu v Ukraini. Visnyk ahrarnoi nauky, (12(102)), 87–93. DOI:10.31073/agrovisnyk201912-10
6. Savchuk, T. V., & Petrenko, M. I. (2020). Perspektyvy rozshyrennia posivnykh ploshch nutu v Ukraini ta problemy yoho vyrobnytstva Ahroekolohiia, (5(34)), 44–50. DOI:10.30930/2412-0391.2020.05.06
7. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini na 2025 r. \[Electronic resource]. Retrieved from [https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin]
8. Bondarenko, S. V., & Ivanenko, T. O. (2021). Osoblyvosti spozhyvchoho rynku nutovykh produktiv v Ukraini. Ekonomika i upravlinnia v ahropromyslovomu kompleksi, (45), 89–95. DOI:10.31073/agroec2021.45.11
9. Pavlenko, L. P., & Shevchenko, N. V. (2020). Tekhnolohichni aspekty pererobky nutu dlia kharchovoi promyslovosti Ukrainy. Tekhnolohii kharchovykh produktiv, (4(64)), 50–58. DOI:10.24263/2310-6172-2020-4-06
10. Honcharenko, L. I., & Ivanova, N. S. (2019). Porivnialnyi analiz tekhnolohii obrobky nutu ta horokhu v Ukraini: problemy ta perspektyvy rozvytku. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu kharhovoho tekhnolohiy, (41), 112–118.
11. Savchuk, O. P., & Romanenko, Yu. V. (2020). Osoblyvosti tekhnolohii pererobky nutu v umovakh vidsutnosti normatyvnoi bazy. Visnyk kharchovoi promyslovosti Ukrainy, (3), 29–36.
12. DSTU 6019:2008 "Nut. Tekhnichni umovy"
13. Venkatramanan, V., & Kumar, S. (2021). Nutritional and functional properties of chickpea (Cicer arietinum L.) protein isolates: A review. Food Chemistry, 344, 128664.
14. Singh, A., Singh, B., & Singh, R. (2020). Chickpea as a functional food: Nutritional properties and health benefits. Trends in Food Science & Technology, 96, 153–166.
15. Duranti, M. (2006). Grain legume proteins and nutraceutical properties. Fitoterapia, 77(2), 67–82.
16. Khattab, R. Y., & Arntfield, S. D. (2009). Nutritional quality of legume seeds as affected by some physical treatments. LWT - Food Science and Technology, 42(6), 1113–1118. DOI: 10.1016/j.lwt.2010.09.005
17. Mudryj, A. N., Yu, N., & Aukema, H. M. (2014). Nutritional and health benefits of pulses. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 39(11), 1197–1204.
18. Alonso, R., Orta, E., Marzo, F., & Marzo, G. A. (2000). Effect of germination and fermentation on nutritional quality of lupin seed. Food Chemistry, 70(1), 27–33.
19. Reddy, N. R., Sathe, S. K., & Salunkhe, D. K. (1982). Phytates in legumes and cereals. Advances in Food Research, 28, 1–92. DOI: 10.1016/S0065-2628%2808%2960158-0
20. Khan, N., & Rizvi, S. M. (2010). Impact of antinutritional factors on protein digestibility and mineral availability in food legumes: A review. Journal of Food Science and Technology, 47(2), 125–135. DOI: 10.1007/s13197-010-0052-0
21. Lestienne, I., Icard-Vernière, C., Mouquet, C., Picq, C., & Trèche, S. (2005). Effects of soaking whole cereal and legume seeds on iron, zinc and phytate contents. Food Chemistry, 89(3), 421–425. DOI: 0.1016/j.foodchem.2004.03.020
22. Alajaji, S. A., & El-Adawy, T. A. (2006). Nutritional composition of chickpea (Cicer arietinum L.) as affected by microwave cooking and other traditional cooking methods. Food Chemistry, 96(4), 614–620. DOI: 10.1016/j.foodchem.2005.03.033
23. Puranik, S., & Rani, A. (2018). Effect of soaking and thermal processing on antinutritional factors and in vitro protein digestibility of chickpea (Cicer arietinum L.) seeds. International Journal of Food Science & Technology, 53(5), 1152–1161. DOI: 10.1111/ijfs.13774
24. Dmytrenko, S. I. (2019). Problemy standartyzatsii tekhnolohichnykh rezhymiv pererobky nutu v Ukraini. Naukovyi visnyk ahrarnoi nauky, 6(54), 112–119.
25. Lytvynenko, T. V. (2022). Osoblyvosti lushchennia ta ochyshchennia nutu dlia pidvyshchennia yakosti krup’ianykh produktiv. Kharchova promyslovist Ukrainy, 18(3), 31–37. DOI: 10.15407/hpu2022.18.3.031
26. Dmytrenko, O. P., & Bondar, M. I. (2024). Vplyv rezhymiv vodnoteplovoi obrobky na yakist nutovykh krup. Naukovi pratsi NUKHT, 37(2), 78–85. DOI: 10.15407/nuphtech.2024.37.2.078