##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Плоди гарбузів є джерелом речовин із високою харчовою і біологічною цінністю природного походження, але мають короткий термін зберігання. Багатий на біологічно активні речовини хімічний склад гарбузового пюре дозволяє його використання у раціональному, профілактичному та лікувальному харчуванні для збагачення раціону харчування. Значний вміст моно- і полісахаридів робить доцільним його використання для регулювання органолептичних, функціонально-технологічних, структурно-механічних і мікробіологічних властивостей основної сировини у нових видах багатокомпонентних виробів. Застосування розпилювального сушіння гарбузового пюре суттєво збільшує терміни зберігання порошкової продукції. При ощадних термічних умовах проведення процесу виникають умови мікрокапсуляції біологічно активних, в т.ч. термолабільних речовин. В технологіях розпилювального сушіння значна увага приділяється стадії підготовки сировини з отриманням стійких однорідних водних суспензій з розміром частинок твердої фази до 200 мкм. Обладнання для диспергування має забезпечити отримання заданих дисперсійних і реологічних властивостей дисперсних систем та раціональні режими обробки при мінімальному рівні енерговитрат. В статті представлено результати експериментальних досліджень впливу механізмів дискретно-імпульсного введення енергії при гідромеханічній обробці гарбузового пюре в роторно-пульсаційному апараті на зміну його мікроструктури. Експериментально встановлено раціональна кількість циклів гідромеханічної обробки гарбузового пюре, за яких максимальні розміри окремих частинок нерозчинних фракцій не перевищують 150-200 мкм, що за станом гомогенності цілком відповідає вимогам до рослинних гетерогенних систем при подачі їх в сушарку дисковим розпилювачем. Результати будуть використані при розробленні технології нових видів багатокомпонентних виробів на стадії підготовки до розпилювального сушіння.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Chauhan, K., & Rao, A. (2024). Clean-label alternatives for food preservation: An emerging trend. Heliyon, 10(16), e35815. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e35815
3. de Oliveira, I., Santos-Buelga, C., Aquino, Y., Barros, L., & Heleno, S. A. (2025). New frontiers in the exploration of phenolic compounds and other bioactives as natural preservatives. Food Bioscience, 68, 106571. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2025.106571
4. Dantas, A., Piella-Rifà, M., Costa, D. P., Felipe, X., & Gou, P. (2024). Innovations in spray drying technology for liquid food processing: Design, mechanisms, and potential for application. Applied Food Research, 4(1), 100382. https://doi.org/10.1016/j.afres.2023.100382
5. Mahalakshmi, M., & Meghwal, M. (2022). Microencapsulation of fruit juices: Techniques, properties, application of fruit powder. Journal of Food Process Engineering, 46, e14226. https://doi.org/10.1111/jfpe.14226
6. Salehi, F. (2020). Physico-chemical and rheological properties of fruit and vegetable juices as affected by high pressure homogenization: A review. International Journal of Food Properties, 23(1), 1136–1149. https://doi.org/10.1080/10942912.2020.1781167
7. Sniezhkin, Y. F., Shapar, R. O., Sorokova, N. M., & Husarova, O. V. (2015). Rozrobka tekhnolohii vyrobnytstva novykh form sushenykh produktiv [Development of production technology for new forms of dried products]. Promyshlennaya Teplotekhnika, 37(6), 29–37.
8. Miller, D. A., Ellenberger, D., & Gil, M. (2016). Spray-drying technology. In R. Williams III, A. Watts, & D. Miller (Eds.), Formulating poorly water soluble drugs (Vol. 22, AAPS Advances in the Pharmaceutical Sciences Series). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42609-9_10
9. Petersen, L. N., Poulsen, N. K., Niemann, H. H., Utzen, C., & Jørgensen, J. B. (2013). A grey-box model for spray drying plants. In Proceedings of the 10th IFAC International Symposium on Dynamics and Control of Process Systems (pp. 559–564). Elsevier. https://doi.org/10.3182/20131218-3-in-2045.00118
10. Dar, H. A., Sofi, S. A., & Rafiq, S. (2017). Pumpkin, the functional and therapeutic ingredient: a review. International Journal of Food Science and Nutrition, 10(10), 165–170.
11. Gavril, R. N., Stoica, F., Lipșa, F. D., Constantin, O. E., Stănciuc, N., Aprodu, I., & Râpeanu, G. (2024). Pumpkin and pumpkin by-products: A comprehensive overview of phytochemicals, extraction, health benefits, and food applications. Foods, 13(17), 2694. https://doi.org/10.3390/foods13172694
12. Yadav, M., Jain, S., Tomar, R., Prasad, G. B. K. S., & Yadav, H. (2010). Medicinal and biological potential of pumpkin: An updated review. Nutrition Research Reviews, 23(2), 184–190.
13. UCAB. (2023). Інфографіка: ринок гарбузів в Україні. https://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/infografika_rinok_garbuziv_v_ukraini
14. Kim, M. Y., Kim, E. J., Kim, Y.-N., Choi, C., & Lee, H.-Y. (2012). Comparison of the chemical compositions and nutritive values of various pumpkin (Cucurbitaceae) species and parts. Nutrition Research and Practice, 6(1), 21–27. http://dx.doi.org/10.4162/nrp.2012.6.1.21
15. Villamil, R.-A., Escobar, N., Romero, L. N., Huesa, R., Plazas, A. V., Gutierrez, C., & Robelto, G. E. (2022). Perspectives of pumpkin pulp and pumpkin shell and seeds uses as ingredients in food formulation. Nutrition & Food Science, 53(4). https://doi.org/10.1108/NFS-04-2022-0126
16. Dolinskyi, A. A., Avdieieva, L. Yu., & Makarenko, A. A. (2020). Kavitatsiini tekhnolohii dlia vyrobnytstva nanopreparativ: Monohrafiia [Cavitation technologies for the production of nanodrugs: Monograph]. Kyiv: Naukova dumka.
17. Avdiieva, L. Yu., Makarenko, A. A., Turchyna, T. I., & Dekusha, H. Yu. (2024). Osoblyvosti vplyvu homohenizatsii na reolohichni vlastyvosti piure iz harbuza [Peculiarities of the effect of homogenization on the rheological properties of pumpkin puree]. Scientific Works, 88(1), 50–56. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.2960
18. Avdiieva, L. Yu., & Makarenko, A. A. (2024). Doslidzhennia dynamichnoi viazkosti harbuzovoho piure, zvažaiuchy na vplyv hidromechanichnykh i temperaturnykh faktoriv [Study of the dynamic viscosity of pumpkin puree considering the influence of hydromechanical and thermal factors]. Scientific Works of NUFT, 30(3), 189–198. https://doi.org/10.24263/2225-2924-2024-30-3-17
19. Dolinskyi, A. A., & Maletska, K. D. (2011). Rozpyliuvalne sushinnia. Teplofizychni osnovy. Metody intensyfikatsii i enerhozberezhennia [Spray drying. Thermophysical fundamentals. Methods of intensification and energy saving]. Kyiv: Akademperiodyka.