##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена аналізу особливостей хімічного складу гейнерів – безпечних білково-вуглеводних добавок у спортивному харчуванні з метою розробки вітчизняної технології гейнерів з високою харчовою та біологічною цінністю, збагачених натуральними біологічно активними речовинами.
Сучасні тенденції розвитку ринку продуктів спортивного харчування свідчать про зростаючий попит на продукцію даного сегменту товарів у світі та Україні. Однак, не зважаючи на їх популярність, вітчизняний асортимент продуктів спортивного харчування, в тому числі гейнерів, представлений переважно продукцією імпортного виробництва.
Наведено характеристику та проаналізовано особливості складу протеїнових та вуглеводних компонентів гейнерів. Для досягнення максимально швидкого нарощування м’язової маси у рецептурах білково-вуглеводних добавок доцільне поєднання «швидких» та «повільних» протеїнів та вуглеводів. Серед «швидких» протеїнів найчастіше використовують протеїни молочної сироватки, як найбільш фізіологічні та повноцінні білки, та їх гідролізати. «Повільні» протеїни представлені казеїном, міцелярним казеїном, яєчними білками, а також соєвими та білками льону, останні є джерелом глутамінової кислоти. Визначальний вплив на нарощування м’язової маси мають вуглеводи – джерело швидкої енергії для відновлення фізичних сил. Поєднання швидких (глюкоза, сахароза) та повільних (мальтодекстрини з різним декстрозним числом, кластерний декстрин, нативні та модифіковані крохмалі, клітковина тощо) вуглеводів дозволяє забезпечити організм енергією впродовж тривалого часу.
Аналіз білково-вуглеводного складу гейнерів свідчить про необхідність проведення комплексних досліджень для розробки вітчизняних технологій виробництва гейнерів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Pritulska, N.V., Antiushko, D.P., Motuzka, Y.M. (2012). Suchasni tendentsii rynku sportyvnoho kharchuvannia. Food science and Technology, 1, 49-52.
3. Global Sports Nutrition. Innova market insights. URL: https://www.innovamarketinsights.com/trends/global-sports-nutrition/ (date of access: 26.06.2024).
4. Cui, P., Li, M., Yu, M., Liu, Y., Ding, Y., Liu, W., Liu J. (2022). Advances in sports food: Sports nutrition, food manufacture, opportunities and challenges. Food Research International, 157, 111258. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2022.111258
5. Arenas-Jal, M., Suñé-Negre, J.M., Pérez-Lozano, P., García-Montoya, E. (2020). Trends in the food and sports nutrition industry: A review. Critical Reviews in Food Sciecne and Nutrition. 60(14), 2405-2421. https://doi.org/10.1080/10408398.2019.1643287
6. The Best Mass Gainers of 2022. Bodybuilding.com. URL: https://www.bodybuilding.com/content/the-best-mass-gainers.html (date of access: 26.06.2024).
7. Kerksick, C.M., Wilborn, C.D., Roberts, M.D., Smith-Rayan, A., Kleiner, S.M. et al. (2018). ISSN exercise and sports nutrition review update: research and recommendations. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 15(1), 1-57. https://doi.org.10.1186/s12970-018-0242-y
8. Pellegrino, L., Hogenboom, J.A., Rosi, V., Sindaco, M., Gerna, S., D’Incecco, P. (2022). Focus on the Protein Fraction of Sports Nutrition Supplements. Molecules. 27(11), 3487. https://doi.org:10.3390/molecules27113487
9. Manninen, A. (2009). Protein hydrolysates in sports nutrition. Nutrition and Metabolism, 6, 1-6. https://doi.org:10.1186/1743-7075-6-38
10. Avdieieva, L., Dekusha, H., Zhukotskyi, E. (2020). Enzymatic protein hydrolysates for specialized food prod-ucts. Scientific Works of NUFT, 26(3), 198-204. https://doi.org:10.24263/2225-2924-2020-26-3-22
11. Nasri, M. (2017). Protein hydrolysates and biopeptides: production, biological activities and applications in foods and health benefits. A review. Advances in food and nutrition research, 81, 109-159. https://doi.org: 10.1016/bs.afnr.2016.10.003
12. Salunke, P., Marella, C., Metzger, L.E. (2021). Microfiltration and Ultrafiltration Process to Produce Micellar Casein and Milk Protein Concentrates with 80% Crude Protein Content: Partitioning of Various Protein Frac-tions and Constituents. Dairy, 2(3), 367-384. https://doi.org/10.3390/dairy2030029
13. Gagnon, R.D., Bazinet, L., Mikhaylin, S. (2022). Functional properties of Casein and Caseinate Produced by Electrodialysis with Bipolar Membrane Coupled to an Ultrafiltration Module. Membranes, 12(3), 270. https://doi.org/10.3390/membranes12030270
14. Puglisi, M.J., Fernandez, M.L. (2022). The Health Benefits of Egg Protein. Nutrients, 14, 2904. https://doi.org/10.3390/nu14142904
15. Raizel, R., Tirapegui, J. (2018). Role of glutamine, as free or dipeptide form, on muscle recovery from resistance training: a review study. Nutrire 43, 28. https://doi.org/10.1186/s41110-018-0087-9
16. DuBourdieu, D. (2021). Glutamine supplementation: hope, hype or stay tuned? Nutraceuticals, 61, 1027-1036. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-821038-3.00061-6
17. Polyakov, V., Levchuk, H., Lyakh, V. (2011). Study of protein complex in oil flax seeds. Bulletin of Zaporizhzhia National University, 3(2), 23-28.
18. Kaushik, P., Dowling, K., McKnight, S., Barrow, C.J., Wang, B., Adhikari, B. (2016). Preparation, characterization and functional properties of flax seed protein isolate. Food Chemistry, 197(Pt A), 212-20. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2015.09.106
19. Li, K., Pan, B., Ma, L., Miao, S., Ji, J. (2020). Effect of Dextrose Equivalent on Maltodextrin/Whey Protein Spray-Dried Powder Microcapsules and Dynamic Release of Loaded Flavor during Storage and Powder Rehydration. Foods, 9(12), 1878. https://doi.org/10.3390/foods9121878
20. Wilburn, D., Machek, S., Ismaeel, A. (2021). Highly Branched Cyclic Dextrin and its Ergogenic Effects in Athletes: A Brief Review. Journal of Exercise and Nutrition, 4(3), 15. ISSN:2640-2572
21. Shiraki, T., Kometani, T., Yoshitani, K., Takata, H., Nomura, T. (2015). Evaluation of Exercise Performance with the Intake of Highly Branched Cyclic Dextrin in Athletes. Food Science and Technology Research, 21(3), 499-502. https://doi.org/10.3136/fstr.21.499
22. Nishimura, Y., Jensen, M., Bülow, J., Thomsen, T.T., Arimitsu, T. et al. (2022). Co‑ingestion of cluster dextrin carbohydrate does not increase exogenous protein‑derived amino acid release or myofibrillar protein syn-thesis following a whole‑body resistance exercise in moderately trained younger males: a double‑blinded randomized controlled crossover trial. European Journal of Nutrition, 61, 2475-2491. https://doi.org/10.1007/s00394-021-02782-y
23. Sawale, P.D., Shendurse, А.М., Mohan, М.S., Patil G.R. (2017). Isomaltulose (Palatinose) – An emerging carbohydrate. Food Bioscience, 18, 46-52. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2017.04.003
24. Šárka, E., Dvořáček, V. (2017). New processing and applications of waxy starch (a review). Journal of Food Engineering, 206, 77-87. https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2017.03.006
25. Sands, A.L., Leidy, H.J., Hamaker, B.R., Maguire, P., Campbell, W.W. (2009). Consumption of the slow-digesting waxy maize starch leads to blunted plasma glucose and insulin response but does not influence ener-gy expenditure or appetite in humans. Nutrition Research, (29)6, 383-390.
26. Kanter, M., Elkin, C. (2019). Potato as a Source of Nutrition for Physical Performance. American Journal of Potato Research, 96, 201-205. https://doi.org/10.1007/s12230-018-09701-8