##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Вловлювання CO₂ після згоряння палива є перспективним методом зниження антропогенного впливу людини на навколишнє середовище. Відділення вуглекислого газу можна здійснювати безпосередньо з димових газів на електростанціях та промислових підприємствах. Мембрани розглядаються як ефективна технологія уловлювання діоксиду вуглецю, вони вирізняються простотою інтеграції, відсутністю небезпечних реагентів, фазових переходів та високим потенціалом для ефективної декарбонізації. Їхня продуктивність зростає при підвищеному вмісті CO₂ у продуктах згоряння. В статті досліджено енергетичну ефективність та економічну доцільність використання мембранних технологій для вловлювання діоксиду вуглецю із димових газів. Розроблено принципову схему двоступеневої каскадної установки та запропоновано оптимальну конфігурацію мембранних модулів для розділення газової суміші. В якості розділювального бар’єра прийнято полімерну мембрану Polaris компанії MTR. Проведено розрахунок масообміну, визначено необхідну площу мембрани і енергетичне споживання обладнання. Проведено числові розрахунки по визначенню енергетичного штрафу системи залежно від величини вилучення. Враховано основні фізичні особливості процесу, зокрема зниження рушійної сили при вичерпанні парціального тиску діоксиду вуглецю та зростання паразитного потоку баластного азоту крізь мембрану в зоні глибокого вилучення. Отримано графіки залежності собівартості та енергоспоживання від глибини вилучення на кожному ступені каскаду. Обґрунтовано вибір оптимального робочого режиму на рівні 65% вилучення першого ступеня, що відповідає питомій собівартості чистого продукту 45$/тонну при загальному енергетичному штрафі 11,74%. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що використання оптимізованих каскадних мембранних систем є конкурентоспроможним рішенням для декарбонізації енергетичного сектору України
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Han, Y., Yang, Y., Ho, W. S. W. (2020) Recent Progress in the Engineering of Polymeric Membranes for CO2 Capture from Flue Gas. Membranes, 10, 11, 365.
3. Zhai, H., Rubin, E. S. (2013) Techno-economic assessment of polymer membrane systems for carbon capture at coal-fired power plants. Environmental Science & Technology, 47, 6, 3006-3014.
4. Wu, H., Li, Q., Sheng, M. et al. (2021) Membrane technology for CO2 capture: From pilot-scale investigation of two-stage plant to actual system design. Journal of Membrane Science, 624, 119137.
5. Kárászová, M., Zach, B., Petrusová, Z. (2020) Post-combustion carbon capture by membrane separation: Review. Separation and Purification Technology, 238, 116448.
6. Liu, Y., Ren, Y., Ma, H. et al. (2022) Advanced organic molecular sieve membranes for carbon capture: Current status, challenges and prospects. Chemical Engineering Journal, 450, 138024.
7. Zanco, S. E., Pérez-Calvo, J.-F., Gasos, A. (2021) Post-combustion CO2 Capture: A Comparative Techno-Economic Assessment of Three Technologies Using a Solvent, an Adsorbent, and a Membrane. ACS Engineering, 1, 1, 50-72.
8. White, L. S., Amo, K. D., Wu, T., Merkel. T. C. (2017) Extended field trials of Polaris sweep modules for carbon capture. Journal of Membrane Science, 542, 217-225.
9. Ghasem, N. (2020) Polymeric membranes for CO₂ separation. Advances in Carbon Capture: Methods, Technologies and Applications. Woodhead Publishing, 311-329.
10. Odunlami, O. A., Vershima, D. A., Oladimeji, T. E. (2022) Advanced techniques for the capturing and separation of CO2 – A review. Results in Engi¬neering, 15, 100512.