Refrigeration Engineering and Technology

ISSN-print: 0453-8307
ISSN-online: 2409-6792
ISO: 26324:2012
Архiви

Про можливість охолодження із застосуванням анізотропного діелектричного середовища

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А.А. Ащеулов
https://orcid.org/0000-0002-3195-6342
М.Я. Дерев'янчук
https://orcid.org/0000-0001-7218-1451
Д.О. Лавренюк
https://orcid.org/0000-0001-5859-4479

Анотація

У роботі вперше розглядаються 2 оригінальні методи охолодження на основі анізотропних діелектричних матеріалів. Перший метод охолодження застосовує уніполярний анізотропний діелектричний матеріал в якому процес охолодження проходить за допомогою вихорів електричного поля з ламінарним характером течії. Для таких конструкцій, у випадку коефіцієнта анізотропії матеріалу пластини 0<K<1, визначено: оптимальний кут орієнтації кристалографічниих осей γ=45°, коефіцієнт перетворення (m), холодопродуктивність (Q), глибину охолодження (∆T), коефіцієнт корисної дії (θ). Слід зазначити, що у цьому випадку коефіцієнт перетворення muni∈(0;1), а коефіцієнт корисної дії не перевищує 1. У якості можливих матеріалів, що можуть бути використані для такого охолоджувача, є монокристал дигідрофосфату калію (KDP). Розрахунковий перепад температур ∆Tuni, що при цьому досягається, знаходиться в межах 80-100 К. Другий метод охолодження застосовує біполярний анізотропний діелектричний матеріал з відповідним виникненням в ньому вихорів електричного поля з турбулентним характером течії. Конструкція охолоджувача у цьому випадку аналогічна попередній. Застосування біполярного анізотропного діелектричного матеріалу обумовлює виникнення в об’ємі пластини вихорів електричного струму з турбулентним характером течії, що взаємодіє з її внутрішньою енергію і значно підвищує ефективність охолодження. У цьому випадку, при коефіцієнті анізотропії 0<K<1, спостерігається значне зростання коефіцієнта перетворення mbi в окремих випадках mbi≫1. У випадку використання біполярного шарового штучно-анізотропного матеріалу на основі класичного діелектрика з додатнім коефіцієнтом діелектричної проникності і твердотільного метадіелектрика, що характеризується від’ємним значення коефіцієнта діелектричної проникності, глибина охолодження ∆Tbi у такого пристрою може досягати величин 200-250 К від кімнатної температури. Результати проведених досліджень показують перспективність використання таких пристроїв, як високоефективних холодильних елементів. Дані пристрої дозволяють здійснювати ефективну утилізацію та акумуляцію холоду, що виділяється, як від конкретних об’єктів, різних приладів і пристроїв, перекачуючи її в зовнішнє середовище. Проведені чисельні оцінки показують, що застосування запропонованого пристрою дасть значний екологічний та економічний ефекти

Ключові слова:
Охолодження, Анізотропія, Уніполярність, Біполярність, Ламінарність, Турбулентність

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ащеулов, А., Дерев’янчук, М., & Лавренюк, Д. (2023). Про можливість охолодження із застосуванням анізотропного діелектричного середовища. Refrigeration Engineering and Technology, 59(1), 32-39. https://doi.org/10.15673/ret.v59i1.2608
Розділ
ХОЛОДИЛЬНА ТЕХНІКА ТА ЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ

Посилання

1. Thomson, W. (1878) On the thermoelastic, thermomagnetic and pyroelectric properties of matter. Philosophical Magazine, 5, 5, 4-26.
2. Voigt, W. (1897) Experiment to determine the true specific electric moment of a tourmaline. Annals of Physics, 60, 368-375.
3. Olsen, Randall B., Evans, D. (1983) Pyroelectric energy conversion: Hysteresis loss and temperature sensitivity of a ferroelectric material. Journal of Applied Physics. 54 (10), 5941–5944.
4. Poplavko Yu.M. (2015) Physics of dielectrics. K.: NTUU «KPI», 572.
5. Anatychuk, L.I. (1998). Thermoelectricity. Vol.1. Physics of Thermoelectricity. Kyiv, Chernivtsi: Institute of Thermoelectricity, 376.
6. Anatychuk, L.I. (2005). Thermoelectricity. Vol.2. Thermoelectric power converters. Kyiv, Chernivtsi: Institute of Thermoelectricity, 348.
7. Nye, J.F. (1985) Physical Properties of Crystals: Their Representation by Tensors and Matrices. Ox-ford University Press, Oxford, 352.
8. Vykhor, L.M., Okhrem, O.A., Snarskyi, A.O. (2006) Thermoelectric and thermomagnetic methods of energy conversion: Synopsis of lectures by Professor A.G. Samoilovich. Chernivtsi: Ruta, 228.
9. Slipchenko, V.M. (1976) To the question of the efficiency of an anisotropic thermoelement. UFZh, 21, 1, 124-129.
10. Pendry, J.B. (2000) Negative Refraction Makes a Perfect Lens. Physical review letters, 85 (18), 3966-3969.
11. Shelby, R.A. & Smith, D & Schultz, S. (2001) Experimental verification of a negative index of refraction. Science 292, 77-79.
12. Brener, I., Liu, S., Staude, I., Valentine, J., Holloway, C. (2019) Dielectric metamaterials: fundamentals, designs, and applications. Cambridge, United Kingdom: Woodhead Publishing Series in Electronic and Optical Materials; 1st Edition, 310.
13. Pankaj, K. Choudhury (2021) Metamaterials: technology and applications. New York: Boca Raton; 1st Ed., 408.
14. Аshcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya., Lavreniuk, D.O. (2021) On the Possibility of Electrostatic Transformation by Anisotropic Dielectric Environment. American Journal of Engineering Research (AJER), 10(7), 112-118.
15. Аshcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya., Lavreniuk, D.O. (2022) The Phenomenon of Electric Field Energy Conversion in Anisotropic Metadielectric Media. American Journal of Physical Chemistry. 11, 2, 25-31.
16. Аshcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya., Lavreniuk, D.O. (2023) The method of turbulent transformation of energy. Engineering Reports, e12620.
17. Аshcheulov, A.A., Derevianchuk, M.Ya., Lavreniuk, D.O., Romaniuk, I.S. (2022) Artificial anisotropic metamaterial: Patent of Ukraine №151159: H01F7/00, H01F7/02, H02N11/00. № u 2022 00369.