##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В Україні у більшості блоків АЕС закінчився проектний термін експлуатації. У зв’язку з цим запропоновано продовжити термін експлуатації АЕС за рахунок комбінування з газотурбінною установкою (ГТУ), а саме, використання котла-утилізатора (КУ) на відпрацьованих газах для виробництва 20% номінальної витрати пари. При цьому потужність реакторної установки знижується до 80%, що дає можливість збільшити ресурс роботи реактора за рахунок зменшення швидкості накопичення флюенсу, а парова турбіна буде працювати при номінальному режимі. До того ж ГТУ може використовуватися у якості резервного джерела енергії для реакторної установки. В представлених в літературі схемах комбінування паротурбінних установок (ПТУ) АЕС з ГТУ розглядаються варіанти збільшення потужності парової турбіни. З проведеного аналізу видно, що це завжди призводить до непроектного режиму, який характеризується зниженням ефективності роботи ступенів та турбіни в цілому. В запропонованій схемі ПТУ працює в номінальному режимі з проектним ресурсом та ефективністю. В роботі розглянуто методику розрахунку запропонованої схеми комбінування ГТУ з АЕС та проведено оптимізацію основних параметрів (ступінь стиснення газу, температура газу після КУ, температурний напір в КУ) відносно максимуму електричного ККД ГТУ та ядерно-енергетичного комплексу (ЯЕК) (ηГТУ = 40,79%; ηЯЕК = 41,19%). Проаналізовано схему з проміжним перегрівом газу в КУ. В результаті визначено, що проміжний перегрів газу в дозволяє підвищити ККД ГТУ до 45,44% (Т0 = 1350 ºС, ступінь стиснення 25 та температура газу на виході КУ 903 К). При цьому ККД ЯЕК ηЯЕК = 42,9%. Такий режим роботи протягом 20 років дає можливість продовжити термін експлуатації АЕС на 5 років, що достатньо для будівництва нового блоку. В автономному режимі, при байпасі КУ та нагріві повітря в регенеративному підігрівачі, ηГТУ = 50,87%
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Ilchenko, A. G., Andrianov, S. G., Bugrov, M. A. (2015) The effectiveness of the use of steam and gas technologies at nuclear power plants with saturated steam turbines. Vestnik SSTU, 5, 1-7.
3. Khrustalev, V. A., Naumov, A. S. (2011) Issues of combining GTP and NPP schemes and their efficiency. Vestnik SSTU, 1 (3), 142-149.
4. Kryazhev, A. V., Antonova, A. M. (2009) Combination of nuclear power plants and gas turbines in order to increase the efficiency of electricity production. Modern equipment and technologies, 3, 284-286.
5. Kryazhev, A. V., Antonova, A. M. (2010) Use of steam and gas technology at nuclear power plants. Proceedings of universities, Nuclear energy, 1, 56-61.
6. Aminov, R. Z., Yurin, V. E., Egorov, A. N. (2018) Combination of nuclear power plants with multifunctional power plants. Russian Academy of Sciences, Saratov Science Center, 196-207.
7. Darwish, M. A., Al Awadhi, Fatimah M., Bin Amer Anwar O. (2010) Combining the nuclear power plant steam cycle with gas turbines. Elsevier Ltd., 4562-4571.
8. Zysin, L. V. (2010) Combined gas and gas turbine plants. S.-P.: SSTU, 378
9. Vukalovich, M. Kh., Novikov, I. I. (1968) Technical thermodynamics. M.: Energy, 496.
10. Andreades, Charalampos, Scarlat, Raluca O., Dempsey, Lindsay, Peterson, Per. (2014) Reheat-Air Brayton Combined Cycle Power Conversion Design and Performance Under Nominal Ambient Conditions. Journal of Engineering for Gas Turbines and Power, 136, 062001-12.
11. Karapetyants, M. Kh. (1975) Chemical thermodynamics. M.: Chemistry, 583.
12. (1965) Thermodynamic properties of inorganic substances. M.: Atomizdat, 460.
13. Kirov, V. S. (2004) Thermal schemes of NPP turbines and their calculation. K. Astroprint, 212.