##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В статті проведено дослідження зміни кислотного, перекисного та йодного чисел дрібнонасіннєвих олійних куль-
тур у діапазоні температури зберігання 5…25 °С та тривалості зберігання до 12 місяців. Встановлено, що з факторів, що
впливають на величину поглинання води насінням, визначаючими є анатомічна будова і хімічний склад зерна. При однако-
вих температурі і відносній вологості повітря основні і покривні тканини насіння поглинають з повітря різну кількість
вологи.
Показано, що чим вище олійність насіння, тим нижче їх рівноважна вологість, тому у високоолійному насінні
вміст вологи в гідрофільній частині вищий. Для олійного насіння вологість гідрофільної частини значно вище за сумарну
вологість. Хімічний склад гідрофільної частини насіння різних культур різний, тому їх вологопоглинаюча здатність не од-
накова. Проте в цілому для всіх культур загальна зворотна залежність між вмістом олії в насінні і рівноважною вологіс-
тю зберігається.
Величина рівноважної вологості насіння залежить від розмірів насіння: рівноважна вологість у дрібного насіння
менше, ніж у крупних, унаслідок відносного збільшеної поверхні насіння.
Отримані дані можна використовувати при виборі умов при закладанні дрібнонасіннєвих олійних культур на дов-
готривале зберігання.
Для зберігання насіння олійних культур має значення не тільки вміст сирого жиру, а також жирокислотний склад олії,
перш за все вміст ненасичених жирних кислот. Псування макової олії при несприятливих умовах зберігання починається під впливом
ферменту ліпази, яка розщеплює жир на гліцерин і вільні жирні кислоти. Вільні жирні кислоти можуть вступати в реакцію з киснем
і далі розщеплюватися, при цьому утворюються проміжні продукти – гідроперекиси, які можуть руйнуватися далі до альдегідів,
кетонів та простих жирних кислот. Саме вторинні продукти окислення зумовлюють зниження харчової цінності олії і її псування.
Окислювальні процеси протікають в основному в ненасичених жирних кислотах, а жирокислотний склад насіння муку на 90 % скла-
дається з ненасичених жирних кислот.
При зберіганні дрібнонасіннєвих культур протягом 12 місяців показники їх якості не перевищували нормованих
значень.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
1. Анискин В.И., Окунь Г.С., Чижиков А.Г. Гигроскопические свойства зерна различных культур. М.: ЦИНТИ Госкомзаг,
1967. – 86 с.
2. Буранова С.В., Соколовська О.Г. Гігроскопічні характеристики нетрадиційнихзернових культур // Наук.пр. молодих вчен.,
асп. та студ. ОНАХТ. – Одеса, 2009. – С. 126-128.
3. Влага в зерне / А.С. Гинзбург, В.П. Дубровский, Е.Д. Казаков и др. – М.: Колос, 1969. – 224 с.
4. Егоров Г.А. Влияние тепла и влаги на процессы переработки и хранения зерна. – М.: Колос, 1973. – 264 с.
5. Трисвятский Л.А. Хранение зерна. – М.: Агропромиздат, 1986. – 400 с.
6. Станкевич Г.М., Страхова Т.В., Атаназевич В.І. Сушіння зерна: підруч. – К.: Либідь, 1997. – 351 с.
7. Малин Н.И. Технология хранения зерна. – М.: Колос, 2005. – 280 с.
8. Подпрятов Г.І.,. Скалецька Л.Ф, Сеньков А.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. – К.: Вища
освіта, 2004. – 272 с.
9. Пузік Л.М., Пузік В.К. Технологія зберігання і переробки зерна: навч. посіб. − Харків: ХНАУ, 2013. − 312 с.
10. За правильного зберігання насіння гірчиці немає для розвитку мікроорганізмів / А. Єгорова, Г. Євдокимова, С. Орлова, В.
Тіора // Зерно і хліб. – 2007. – № 1. – С. 27-28.
11. Станкевич Г.М., Овсянникова Л.К., Соколовська О.Г. Обробка та зберігання дрібнонасіннєвих олійних культур:
монографія. – Одеса: КП ОМД, 2016. – 128 с.
12. Нечаев А.П., Сандлер Ж.Я. Липиды зерна. – М.: Колос, 1975. – 159 с.
13. Тютюнников Б.Н. Химия жиров. – М.: Пищевая пром-сть, 1974. – 447 с.