##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведено результати дослідження впливу початкової вологості зерна та тривалості лущення на ефективність відокремлення квіткових плівок у плівчастих пшениць. Об’єктами дослідження є спельта сорту «Зоря України», зразки спельти німецького походження, зразки спельти угорського походження та полба. Лущення проводили при початкової вологості зерна 13-17 % та тривалості обробки 120-600 с. Технологічну ефективність процесу оцінювали за виходом цілого ядра, залишком нелущеного зерна, часткою подрібненого ядра, виходом борошенця та співвідношенням основних фракцій продуктів лущення. Встановлено, що початкова вологість зерна істотно змінювала характер відокремлення оболонок і ступінь збереження цілісності ядра. Для спельти сорту «Зоря України» при вологості 13 % найвищий вихід цілого ядра отримано при тривалості 360 с, де він становив 66,18-68,04 %, а залишок нелущеного зерна знижувався до 1,04-1,88 %. Подальше подовження лущення до 480-600 с спричиняло збільшення виходу подрібненого ядра до 8,14-10,34 % і борошенця до 4,24-5,72 %, що свідчить про надмірний вплив робочої зони технологічного обладнання на вже лущене ядро. При вологості 17 % для цього сорту вихід цілого ядра зростав до 65,88-67,92 %, проте залишок нелущеного зерна залишався підвищеним і становив 7,18-18,44 % залежно від тривалості обробки. Зразки спельти німецького походження характеризувалися вищою технологічною стійкістю ядра. При вологості 13 % максимальний вихід цілого ядра досягав 70,04-71,46 % при тривалості 360 с, а при вологості 17 % уже при 120 с становив 72,78-74,02 %. Зразки спельти угорського походження забезпечували найкращі результати серед досліджених зразків спельти. При вологості 13 % найвищий вихід цілого ядра становив 71,12-72,34 % при тривалості 240 с, а при вологості 17 % досягав 74,02-75,16 % при 120 с при мінімальному виході подрібненого ядра 1,42-1,68 % і борошенця 0,62-0,82 %. Полба за збереженням цілого ядра наближалася до високоскловидних зразків спельти: при вологості 17 % і тривалості 120 с вихід цілого ядра становив 71,96-73,28 %, а вихід подрібненого ядра і борошенця не перевищував відповідно 1,22-1,46 % та 0,52-0,66 %. Водночас для полби був характерний найвищий залишок нелущеного зерна, що досягав 17,08-18,22 %, через міцніше прилягання квіткових плівок до поверхні зернівки. Отримані результати підтверджують, що підвищення вологості до 15-17 % зменшує подрібнення ядра, але ускладнює повне відокремлення квіткових плівок. Збільшення тривалості лущення знижує частку нелущеного зерна, проте після досягнення раціонального режиму зменшує вихід цілого ядра через зростання частки подрібненого ядра та борошенця. Найважливішими критеріями вибору режиму лущення є скловидність, плівчастість, крупність зерна та початкова вологість. Зразки спельти угорського походження мали найвищу придатність для круп’яного виробництва, тоді як полба потребує ретельнішого вибору умов підготовки зерна через підвищений залишок нелущеного зерна.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Reed, K., Sabljic, S., Sostaric, R., & Essert, S. (2019). Grains from ear to ear: the morphology of spelt and free-threshing wheat from Roman Mursa (Osijek), Croatia. Vegetation History and Archaeobotany, 28(6), 623-634. DOI: https://doi.org/10.1007/s00334-019-00719-4
3. Kolankowska, E., Choszcz, D., & Markowski, P. (2017). An Analysis of Selected Physical Properties of Ancient Wheat Species. Sustainability, 9(11), 1970. DOI: https://doi.org/10.3390/su9111970
4. Rachon, L., Bobryk-Mamczarz, A., & Kieltyka-Dadasiewicz, A. (2020). Hulled Wheat Productivity and Quality in Modern Agriculture Against Conventional Wheat Species. Agriculture, 10(7), 275. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture10070275
5. Zohary, D., Hopf, M., & Weiss, E. (2012). Domestication of Plants in the Old World. Oxford: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199549061.001.0001
6. Fuller, D. Q., Willcox, G., & Allaby, R. G. (2012). Early agricultural pathways: moving outside the 'core area' hypothesis in Southwest Asia. Journal of Experimental Botany, 63(2), 617-633. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/err307
7. Dubcovsky, J., & Dvorak, J. (2007). Genome Plasticity a Key Factor in the Success of Polyploid Wheat Under Domestication. Science, 316(5833), 1862-1866. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1143986
8. Marcussen, T., Sandve, S. R., Heier, L., Spannagl, M., Pfeifer, M., et al. (2014). Ancient hybridizations among the ancestral genomes of bread wheat. Science, 345(6194). DOI: https://doi.org/10.1126/science.1250092
9. Pont, C., Leroy, T., Seidel, M., Tondelli, A., Duchemin, W., et al. (2019). Tracing the ancestry of modern bread wheats. Nature Genetics, 51(5), 905-911. DOI: https://doi.org/10.1038/s41588-019-0393-z
10. Tanno, K., & Willcox, G. (2012). Distinguishing wild and domestic wheat and barley spikelets from early Holocene sites in the Near East. Vegetation History and Archaeobotany, 21(2), 107-115. DOI: https://doi.org/10.1007/s00334-011-0316-0
11. Alvarez, J. B. (2021). Spanish Spelt Wheat: From an Endangered Genetic Resource to a Trendy Crop. Plants, 10(12), 2748. DOI: https://doi.org/10.3390/plants10122748
12. Longin, C. F. H., Ziegler, J., Schweiggert, R., Koehler, P., Carle, R., & Wurschum, T. (2016). Comparative Study of Hulled (Einkorn, Emmer, and Spelt) and Naked Wheats (Durum and Bread Wheat): Agronomic Performance and Quality Traits. Crop Science, 56(1), 302-311. DOI: https://doi.org/10.2135/cropsci2015.04.0242
13. Escarnot, E., Jacquemin, J. M., Agneessens, R., & Paquot, M. (2012). Comparative study of the content and profiles of macronutrients in spelt and wheat: a review. Biotechnology, Agronomy, Society and Environment, 16, 243-256.
14. Shewry, P. R. (2009). Wheat. Journal of Experimental Botany, 60(6), 1537-1553. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/erp058
15. Kulathunga, J., Reuhs, B. L., Zwinger, S., & Simsek, S. (2021). Comparative Study on Kernel Quality and Chemical Composition of Ancient and Modern Wheat Species: Einkorn, Emmer, Spelt and Hard Red Spring Wheat. Foods, 10(4), 761. OI: https://doi.org/10.3390/foods10040761
16. Arzani, A., & Ashraf, M. (2017). Cultivated Ancient Wheats (Triticum spp.): A Potential Source of Health-Beneficial Food Products. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 16(3), 477-488. DOI: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12262
17. Konvalina, P., Capouchova, I., Stehno, Z., & Moudry, J. (2010). Agronomic characteristics of the spring forms of the wheat landraces grown in organic farming. Journal of Agrobiology, 27(1), 9-17. DOI: https://doi.org/10.2478/s10146-009-0002-3
18. Zaharieva, M., Ayana, N. G., Hakimi, A. A., Misra, S. C., & Monneveux, P. (2010). Cultivated emmer wheat (Triticum dicoccon Schrank), an old crop with promising future: a review. Genetic Resources and Crop Evolution, 57(6), 937-962. DOI: https://doi.org/10.1007/s10722-010-9572-6
19. Longin, C. F. H., & Wurschum, T. (2016). Back to the Future - Tapping into Ancient Grains for Food Diversity. Trends in Plant Science, 21(9), 731-737. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tplants.2016.05.005
20. Ruibal-Mendieta, N. L., Delacroix, D. L., Mignolet, E., Pycke, J. M., Marques, C., Rozenberg, R., et al. (2005). Spelt as a Source of Breadmaking Flours and Bran Naturally Enriched in Oleic Acid and Minerals but Not Phytic Acid. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 53(7), 2751-2759. DOI: https://doi.org/10.1021/jf048506e
21. Liubych, V. V., Tretiakova, S. O., & Melnik, D. S. (2020). Optimization of groats production at processing of spelt grain. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, (5).DOI: https://doi.org/10.32838/2663-5941/2020.5/30
22. Hospodarenko, G. M., Poltoretskyi, S. P., Liubych, V. V., et al. (2018). Quality of spelt wheat grain cereal products. Bulletin of Uman National University of Horticulture, (2), 26-34. DOI: https://doi.org/10.31395/2310-0478-2018-21-26-34
23. Wojtowicz, A., Oniszczuk, A., Kasprzak, K., Olech, M., Mitrus, M., & Oniszczuk, T. (2020). Chemical composition and selected quality characteristics of new types of precooked wheat and spelt pasta products. Food Chemistry, 309, 125673.DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.125673
24. Bodroza-Solarov, M., & Filipcev, B. (2020). Spelt vs common wheat: potential advantages and benefits. Acta Innovations, 35, 57-64.
25. Munoz-Insa, A., Selciano, H., Zarnkow, M., Becker, T., & Gastl, M. (2013). Malting process optimization of spelt (Triticum spelta L.) for the brewing process. LWT - Food Science and Technology, 50(1), 99-109.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2012.06.019
26. Shukurov, A., Sarson, G., Videiko, M., Henderson, K., Shiel, R., Dolukhanov, P., et al. (2015). Productivity of Premodern Agriculture in the Cucuteni-Trypillia Area. Human Biology, 87(3), 235-282. DOI: https://doi.org/10.13110/humanbiology.87.3.0235
27. Pashkevych, H., & Videiko, M. (2025). Arkheobotanichni doslidzhennia na terytorii Kyieva ta yoho okolyts. Trypillia: FOP Sabov A. M.
28. Morgun, V. V., Radchenko, O. M., & Dubrovna, O. V. (2025). Spelt wheat: biological properties and economic significance. Fiziologia roslin i genetika, 57(2), 117-136. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2025.02.117
29. Borysova, O., & Ruzhitskaya, O. (2015). Hulled wheats' (Triticum spelta, Triticum dicoccum) grain quality, germination, and viability characteristics. Studia Biologica, 9(1), 125-134. DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.0901.404
30. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini. [Internet] Available from: https://minagro.gov.ua/filestorage/reyestr-sortiv-roslin.