Grain Products and Mixed Fodder’s

ISSN-print: 2313-478X
ISSN-online: 2411-3921
ISO: 26324:2012
Архiви

КОРМОВИЙ ЛІЗИН. ЗНАЧЕННЯ ТА СИНТЕЗ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. Kananykhina
https://orcid.org/0000-0001-6291-7760
T. Turpurova
https://orcid.org/0000-0003-3030-7591
A. Soloviova

Анотація

Інтенсифікація тваринництва залежить від повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин, яка передбачає вміст в кормах найважливіших поживних та біологічно активних речовин. Для одержання необхідної кількості тваринницької продукції високої якості, забезпечення високої відтворної здатності тварин, спеціалісти розробляють раціони годівлі тварин з урахуванням мінімальних витрат на корми. Забезпеченість сільськогосподарських тварин кормовим протеїном — одне з важливих завдань сільського господарства та підприємств, які виробляють білкові корми або одержують їх у вигляді побічних продуктів. Використання побічних продуктів переробки харчових виробництв має велике значення в програмах годівлі тварин, а також вирішує проблему утилізації цих побічних продуктів. Застосування таких рішень дозволить знизити потребу господарств у фуражному зерні, кормах тваринного походження та в інших дорогих компонентах, які використовують у годівлі. До білкових кормів рослинного походження відносять продукти переробки соняшнику як найдешевшого джерела кормового протеїну в Україні. Неповноцінність протеїнів соняшникової макухи та шротів слід компенсувати синтетичними амінокислотами. Лізин, як незамінна амінокислота, має широкий спектр застосування, що охоплює різні галузі від медицини до харчової промисловості та сільськогосподарській діяльності, зокрема в кормовій промисловості. Більша частина виробленого лізину використовується при виробництві кормових добавок (для свиней і птиці), які значно підвищують поживну цінність рослинних кормів з низьким вмістом лізину. Додавання лізину до складу комбікормів поліпшує засвоюваність білку тваринами і знижує витрати кормів на виробництво тваринницької продукції. Враховуючи доступність лізину та беручи до уваги статистику тваринництва, а саме збільшення поголів'я свиней та зменшення поголів'я великої рогатої худоби та птиці, промислове виробництво лізину як кормової добавки для свиней є перспективним напрямком. Розглянуто основні методи виробництва лізину – хімічний, хіміко-ензиматичний, біологічний та мікробіологічний. Детально проаналізовано технологію кожного методу, наведено переваги та недоліки різних методів отримання лізину.

Ключові слова:
тваринництво, протеїн, білкові корми, амінокислоти, лізин, методи виробництва, технологія

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kananykhina, O., Turpurova, T., & Soloviova, A. (2024). КОРМОВИЙ ЛІЗИН. ЗНАЧЕННЯ ТА СИНТЕЗ. Grain Products and Mixed Fodder’s, 24(4), 41-46. https://doi.org/10.15673/gpmf.v24i4.3007
Розділ
КОРМИ, ЯКІСТЬ, ТЕХНОЛОГІЯ ТА ТВАРИННИЦТВО

Посилання

1. Agro zoolend: [Veb-sayt]. URL: https://agrozoolend.com.ua/catalog/ (data zvernennya: 10.09.2024).
2. Sirovatko K. M., Zot`ko M. O. Tekhnolohiya kormiv ta kormovikh dobavok: navchal`niy posibnik . Vinnitsya: VNAU, 2020. 263.
3. Praktikum z hodivli sil`s`kohospodars`kikh tvarin. Chastina I “Khimichniy sklad , otsinka pozhivnosti ta yakosti kormiv”. Vinnitsya: VVVDAU, 2008. 141.
4. Iegorov, B., Kananykhina, O., Turpurova, T. Assessment of high -protein quality feed additives from by-products manufacture of sunflower oi. Grain Products and Mixed Fodder’s, 22(3), 20-24. https://doi.org/10.15673/gpmf.v22i3.2458
5. Yegorov, B., TurpurovaТ., Sharabaeva, E., &Bondar, Y. (2019). Перспективи використання побічних продуктів виробництва соняшникової олії в комбікормовій галузі. FoodScienceandTechnology, 13(1). https://doi.org/10.15673/fst.v13i1.1337
6. American Chemical Society: [Veb-sayt]. URLhttps://www.acs.org/molecule-of-the-week/archive/l/l-lysine.html (data zvernennya: 15.09.2024).
7. Yehorov B. V. Tekhnolohiya virobnitstva kombikormiv. Odesa: Drukars`kiy dim, 2011. 448.
8. Yehorov B. V., Shapovalenko O. I., Makarins`ka A. V. Tekhnolohiya virobnitstva premiksiv. K: TSentr uchbovoyi literaturi, 2007. 288.
9. Waites M. J., Morgan N. L., Rockey J. S., Higton G. Industrial Microbiology: An Introduction. – USA: Wiley, 2001. – 304.
10. Leuchtenberger, Wolfgang, Klaus Huthmacher, and Karlheinz Drauz. "Biotechnological production of amino acids and derivatives: current status and prospects." Applied microbiology and biotechnology 69 (2005): 1-8.
11. Herasimenko V. H., Herasimenko M. O., TSvilikhovs`kiy M. I. Biotekhnolohiya: pidruchnik / za red. V.H. Herasimenka. K: Firma «INKOS», 2006. 647.
12. Demkiv I. V. Tekhnolohichni osoblivosti otrimannya produktiv hidrolizu ribnikh vidkhodiv : dis. kand. tekhn. nauk : 05.18.12 / Nats. un-t "L`vivs`ka politekhnika". L`viv, 2021. 146.
13. Piroh t.p. T. P. Biotekhnolohiya: osnovi teoriyi ta praktiki: 2-he vid / za red. Piroh T.P. . Kiyiv: Vidavnichiy dim "Kondor", 2010. 632.
14. Vasil`kivs`ka M. K., Pyenchuk Yu. M. Suchasniy stan ta perspektivi biotekhnolohichnikh metodiv virobnitstva aminokislot // Ukrainian Food Journal. 2012. No2. S. 51-54.
15. Voronina L. N., Shono N. A., Zahayko A. L. Osnovi biokhimichnoyi inzheneriyi. Kiyiv: Naukova dumka, 2010. 384.
16. Biolohichna khimiya . L`viv: LЬVIV. NATS. MED. UN-T IM. DANILA HAL, 2022. 140.