##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Останнім часом різко зріс інтерес до споживання давніх зернових культур (спельта, однозернянка, емер). У зв'язку з цим збільшуються посівні площі під ці культури, причому основний обсяг вирощених злаків йде не на споживання тваринами, а людині. Таке зміщення у споживанні призводить до посилення вимог до якості зерна і продуктів його переробки. Враховуючи збільшення обсягів переробки, необхідно застосувати серійне високопродуктивне обладнання, яке, на жаль, не задовольняє переробників зернової продукції через особливості будови зерна та колосу цих зернових культур, що позначається на його ефективності роботи. В роботі розглянуті різні конструкції лущильників, які намагаються застосувати при лущені спельти та інших зернових культур. Побудовано та проаналізовано їх технологічні схеми, с точки зору ефективності переробки спельти. Це дозволило згрупувати різні конструкції лущильників і узагальнити їх технологічні можливості. Проаналізовано технологічні схеми з різними лущильними машинами (лущильна машина з абразивними дисками, з гумовими валами, відцентрової дії, ударних лущилок з використанням вібро-пневматичного столу і фрикційного сепаратора), які мають свої особливості при виділенні лущеного зерна від нелущеного. Розглянуто загальну скорочену технологічну схему очистки та лущення зерна спельти. Зазначені її варіації що до практичного застосування. Розроблено конструкцію лущилки з удосконаленою схемою встановлення ситового кошика. При впровадженні новоствореного обладнання на підприємствах галузі було встановлено, що використання ударнопілінгової машини дозволяє покращити економічні показники роботи: підвищити продуктивність праці в 1,375 рази, зменшити питомі витрати електроенергії з на 3,3 кВт, отримати прибуток у розміру 290153 грн., окупити капітальні вкладення за 2,12 років, що є економічно доцільно. Проведені розрахунки свідчать про економічну доцільність та економічну ефективність удосконалення ударно-лущильної машини.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Anders, A.; Kolankowska, E.; Choszcz, D.J.; Konopka, S.; Kaliniewicz, Z. The Effect of Selected Parameters on Spelt Dehulling in a Wire Mesh Cylinder. Sustainability 2020, 12, 43. https://doi.org/10.3390/su12010043.
3. D. Bal, M. Bak?rhan, M. Apakhan, H. Ekem, O. Sinan Sahin, M. Hilmi Aksoy, Effect of Scourer Screen Patterns on the Wheat Husk Removal Efficiency. Advanced Engineering Letters, 1(3), 2022: 108–113.
4. Kolankowska E., Choszcz D. J., Furyk-Grabowska K. An Analysis of the Spelt Dehulling Process in a Cylinder Separator, Agricultural Engineering, Polskie Towarzystwo Inzynierii Rolniczej, vol. 27, no. 1, 2023, pp. 349-365, DOI:10.2478 /agriceng-2023-0025.
5. Sheichenko, V., Petrachenko, D., Koropchenko, S., Rogovskii, I., Gorbenko, O., Volianskyi, M., & Sheichenko, D. (2024). Substantiating the rational parameters and operation modes for the hemp seed centrifugal dehuller. EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies, 2(1 (128), 34–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300174
6. De Figueiredo, A., Rodriguez, L., Riccobene, I. and Nolasco, S. (2014) Analysis of the Performance of a Dehulling System for Confectionary Sunflower Seeds. Food and Nutrition Sciences, 5, 541-548. doi: 10.4236/fns.2014.56064.
7. Chandan Solanki, Mridula D, SK Aleksha Kudos and RK Gupta. Optimization of dehulling parameters using indigenous oat dehulling machine. International Journal of Chemical Studies 2018; 6(6): 169-175.
8. https://www.horn-technic.de/mechanical-engineering/dvc-2-spelt-peel-and-finishing-center/?L=1