##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Наведено результати аналізу переваг та недоліків використання ретроспективних даних для реалізації оцінювання невизначеності вимірювання показників біологічної безпечності харчової та кормової сировини. Модельною процедурою вимірювання використано кількісне визначення генетично модифікованих організмів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу 250 результатів вимірювання сертифікованого референсного матеріалу з вмістом 0,1% лінії генетично модифікованої сої, що отримано в умовах внутрішньо лабораторної відтворюваності та 10 результатів відповідних міжлабораторних порівнянь з участю акредитованого провайдера. Придатність ретроспективних даних оцінювали за критерієм Шапіро-Уілка та аналізу статистичної контрольованості з використанням карт стандартизованої оцінки і модифікованих карт Шухарта, невизначеність – 4 методами, що описані у загальних та галузевих міжнародних керівництвах та нормативах. Результати використання комбінації модифікованих карт Шухарта демонструє прийнятність даного підходу для встановлення придатності ретроспективних результатів вимірювання в якості вхідних даних оцінювання невизначеності. Шляхом інтеграції додаткових «меж придатності» до комплекту стандартизованих контрольних меж, даний аналіз набуває можливості одночасного встановлення не лише стабільності, за допомогою інтерпретації геометричних патернів, а й відповідності конкретним критеріям. З використанням даного підходу отримано об’єктивних доказів придатності ретроспективних даних для оцінювання невизначеності вимірювання. Розподіл ретроспективних даних, отриманих в умовах внутрішньо лабораторної відтворюваності, прийнято за нормальне. В результаті оцінювання статистичної контрольованості та відповідності встановленим критеріям було отримано об'єктивні докази придатності даних для оцінки невизначеності. Аналіз інтервалів невизначеності підгруп з обсягом 25 вимірювань, із застосуванням 4 методів оцінювання, продемонстрував значну варіабельність результатів вимірювання біологічних показників безпеки. Інтервал невизначеності міг звужуватися або розширюватися майже на 100% значення у межах п'ятдесяти вимірів. Медіальні значення, отримані із застосуванням різних методів оцінювання невизначеності, становили 2,69%, 22,69%, 39,23 і 43,08%. Дана варіабельність обумовлена обмеженістю охоплення джерел невизначеності, що є притаманним для кожного з проаналізованих методів. Найбільш оптимальним методом показано оцінювання, що базується на рутинному вимірі сертифікованого референсного матеріалу. Ретроспективні результати рутинного вимірювання сертифікованого референсного матеріалу та міжлабораторних порівнянь є ефективним джерелом вхідних даних для оцінювання невизначеності результатів вимірювання показників біологічної безпечності сільськогосподарської сировини. Існує потреба подальшого дослідження для встановлення моделі оцінювання, що надасть можливість врахувати оптимальну кількість впливових джерел невизначеності, які є притаманними для біологічних систем, та не можуть бути одночасно врахованими з використанням існуючих підходів, що пропонуються стандартними методами оцінювання.