Grain Products and Mixed Fodder’s

ISSN-print: 2313-478X
ISSN-online: 2411-3921
ISO: 26324:2012
Архiви

ДРЕВНЯ ЗЛАКОВА КУЛЬТУРА ДЛЯ СУЧАСНОЇ КРУП’ЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

D. Zhygunov
http://orcid.org/0000-0001-9435-2266
S. Sots
http://orcid.org/0000-0002-3267-2384
I. Kustov
https://orcid.org/0000-0001-7632-1626
O. Donii

Анотація

У витоків селекції пшениці-спельти в Україні стоїть видатний вчений селекціонер Федір Парій саме його пошук древніх зразків спельти на Західній Україні і дали старт селекції новим сортам пшениці-спельти в Україні. В Реєстр сортів рослин придатних для поширення на території України внесено сім сортів пшениці-спельти. Перший сорт пшениці-спельти Triticum spelta L. «Зоря України» було внесено в реєстр у 2011 році і з цього почалося активне вивчення даного типу плівчастої пшениці не тільки селекціонерами, а і технологами, метою якого було впровадження плівчастих пшениць вітчизняну зернопереробну галузь. Через два роки у 2013 році в реєстр було внесено другий сорт вітчизняної пшениці-спельти «Європа», роботу на селекціонуванням якого також очолював Федір Парій. Наступні сорти пшениці-спельти були внесені в реєстр відносно нещодавно протягом 2017-2021 років: Аттергауер Дінкель (2016 рік), Евріка (2017 рік), Мв Мартонголд (2018 рік), Вишиванка білоцерківська (2018 рік), Білбері (2021 рік). Розглядаючи зерно пшениці-спельти як потенційну сировину для круп’яного виробництва можна відзначити що завдяки відмінному хімічному складу зерна та його спорідненістю з зерном звичайної пшениці можна зробити висновок що його можливо переробляти на вітчизняних круп’яних заводах різної продуктивності використовуючи при цьому як традиційне наявне на підприємстві технологічне обладнання так і при побудові нових ліній і заводів орієнтуватися більш сучасні рішення які пропонуються світовими лідерами з виробництва технологічного обладнання, наприклад фірми Buhler. При цьому можна виробляти як традиційний для українського споживача більш якісний продукт типу круп Полтавської або Артек, так і орієнтуватися на виробництво нового асортименту продуктів з пшениці – виробництво цілої крупи та плющеного ядра які вже в свою чергу при раціональній побудові і використанні більш ефективного технологічного обладнання дасть змогу виробляти продукти функціонального та дієтичного харчування. Окрім цього сам за рахунок таких продуктів можна нарощувати експортний потенціал зернопереробної галузі особливо враховуючи невеликі обсяги вирощування пшениці спельти в країнах Європейського союзу при постійному збільшенні попиту на екологічно чисту та високоякісну продукцію яка є в цих країнах при правильному підході може зробити з України експортера продуктів переробки пшениці-спельти в країни ЄС і не тільки.

Ключові слова:
круп’яне виробництво, пшениця-спельта, хімічний склад, харчові продукти, переробка в крупи, плющені продукти, новітнє обладнання

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Zhygunov, D., Sots, S., Kustov, I., & Donii, O. (2024). ДРЕВНЯ ЗЛАКОВА КУЛЬТУРА ДЛЯ СУЧАСНОЇ КРУП’ЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Grain Products and Mixed Fodder’s, 23(3), 33-38. https://doi.org/10.15673/gpmf.v23i3.2739
Розділ
ЗЕРНО: ТЕХНОЛОГІЯ ТА ЯКІСТЬ