##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В даний час зростають потреби населення в нових продуктах харчування, які характеризуються екологічною чистотою і здоровим напрямком. Одним з таких продуктів є гречана крупа, отримана із зерна гречки. При вирощуванні гречки не застосовуються хімічні добрива, що робить її екологічно чистою. Україна знаходиться в трійці світових лідерів виробників гречки. Ця культура переважно споживається в країнах, де її виробляють, також в останні роки новий поштовх світового споживання гречки дають розвинені азіатські країни. На сьогодні існуючі технології виробництва гречаної крупи, є дуже складними і енергоємними, вимагають великої кількості обладнання. При цьому якість і вихід готової продукції не реалізують потенційні можливості, закладені в зерні. В статті наведено удосконалену технологію виробництва гречаної крупи, яка включає наступні етапи: очищення зерна від домішок, попереднє розділення зерна гречки на потоки, роздільне пропарювання різних за крупністю потоків, розділення потоків на фракції, диференціацію режимів лущення і обробки та контроль. Особливістю розробленої технології є можливість пропарювання кожної фракції зерна гречки окремо: для крупніших фракцій передбачені більш жорсткіші режими – тиск пари 0,30-0,35 МПа, тривалість пропарювання 5-7 хв.; для дрібніших фракцій менш жорсткіші режими – тиск пари 0,25-0,30 МПа, тривалість пропарювання 4-6 хв. Такий диференціальний підхід дозволяє максимально зберегти термолабільні біологічно активні речовини та підвищити вихід і якість готової продукції. За даною технологією передбачено отримання трьох сортів гречаної крупи, вирівняною за кольором та крупністю: ядриця відібрана вищого ґатунку, ядриця першого ґатунку та дрібна ядриця. Вихід при переробці зерна гречки вирощеного в Україні складає: для ядриці відібраної вищого ґатунку – 35-40%; для ядриця першого ґатунку – 25-30%; для дрібної ядриці – 4-8%. Кожен вид отриманої крупи за запропонованою технологією має свого споживача та свою ціну. Така технологія дозволить істотно підвищити приваблювання переробки зерна гречки і поширити попит населення на гречані продукти
Ключові слова:
крупа, гречка, ядриця, пропарювання, переробка зерна
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
ЖИГУНОВ, Д., СОЦ, С., & ДРОЗДОВ, А. (2016). ВИРОБНИЦТВО І ЯКІСТЬ ГРЕЧАНИХ ПРОДУКТІВ. Grain Products and Mixed Fodder’s, 64(4). https://doi.org/10.15673/gpmf.v64i4.263
Розділ
ЗЕРНО: ТЕХНОЛОГІЯ ТА ЯКІСТЬ
Посилання
1. Шутенко Є. І. Технологія круп’яного виробництва: навч. Посібник/ Є.І. Шутенко, С.М. Соц – К.: «Освіта України», 2010. – 272 с.
2. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах. – К., 1998. – 164 с.
3. Марьин В. А. Усовершенствование процесса отделения сорных примесей в крупе гречневой ядрица / В. А. Марьин, А. Л. Верещагин // Хранение и переработка зерна, №2, 2012. – С.38-39.
4. Марьин В. А. Влияние гидротермической обработки на аминокислотный состав гречихи / В. А. Марьин, А. Л. Верещагин // Хранение и переработка зерна, №2, 2013. – С.36-38.
5. Статистичний відділ ФАО. (http://faostat.fao.org).
2. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах. – К., 1998. – 164 с.
3. Марьин В. А. Усовершенствование процесса отделения сорных примесей в крупе гречневой ядрица / В. А. Марьин, А. Л. Верещагин // Хранение и переработка зерна, №2, 2012. – С.38-39.
4. Марьин В. А. Влияние гидротермической обработки на аминокислотный состав гречихи / В. А. Марьин, А. Л. Верещагин // Хранение и переработка зерна, №2, 2013. – С.36-38.
5. Статистичний відділ ФАО. (http://faostat.fao.org).