##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На основі даних літератури вивчено нутрієнтний склад та характер біологічної активності плодів ірги вільхолистої. Експериментально досліджено закономірності накопичення есенціальних та токсичних мікроелементів з ґрунту на місці її проростання. Вміст мікроелементів у рослинній сировині та грунті визначали методом атомно-абсорбційна спектрофотометрії. Було проаналізовано три зразки ягід, які зібрані у різних регіонах Львівщини (с. Давидів, с. Солонка, м. Дубляни) та зразки грунтів, де проростала рослина. Встановлено, що плоди ірги вільхолистої характеризуються високим вмістом клітковини, широким спектром амінокислотного складу, включно з незамінними амінокислотами; містять есенціальні мікроелементи та вітаміни. Серед жирів, що є в насінні рослини, значна частка належить мононенасиченим та цис-поліненасиченим жирам. Олія з насіння ірги містить фітостероли. Такі біоактивні компоненти, знайдені у складі плодів ірги, як антоціани, фенольні кислоти та полімерні проантоціанідини, можуть свідчити про антиоксидантну активність рослини. За результатами вивчення закономірностей накопичення мікроелементів з грунтів показано, що ягоди ірги вільхолистої здатні до накопичення міді та кадмію за мінімального вмісту цих елементів у грунтах, водночас рівень накопичення міді є високим. Вміст кобальту, нікелю та хрому в грунтах корелює з їх вмістом у ягодах рослини. Не підтверджено здатності ірги вільхолистої до накопичення в плодах мангану та свинцю – попри значущий вміст у грунтах, у ягодах цих металів не було виявлено. Встановлені характеристики нутрієнтного складу та біологічної активності ягід ірги вільхолистої вказують на перспективність їх використання для збагачення харчового раціону людини. При культивуванні рослини для цих цілей повинні бути враховані закономірності накопичення есенціальних та токсичних мікроелементів з ґрунту на місці її проростання
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Lorenzo JM, Pateiro M, Domínguez R, Barba FJ, Putnik P, Bursać Kovačević D, et al. Berries extracts as natural antioxidants in meat products: A review. Food Res Int. 2018;106:1095-104. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2017.12.005.
3. Wang SL, Yu J, Song JX, Meng QF, Zhang ZR, Jiang GQ. Isolation, purification, structural analysis and in vitro activity of polysaccharides from Amelanchier alnifolia Nutt. Process Biochem. 2024;136:229-36. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2023.12.002.
4. Opalko AI, Andriyenko EVD, Opalko OA. Predstavnyky Amelanchier Medik. rodu v Ukrayini. Naukovyj visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu. Pryrodnychi nauky. 2015;5(1):15–33.
5. Zhao L, Huang F, Hui AL, Shen GX. Bioactive Components and Health Benefits of Saskatoon Berry. J Diabetes Res. 2020;2020:3901636. https://doi.org/10.1155/2020/3901636
6. Hreliuk SV, Odnorih ZS, Kovalchuk OZ. Study of heavy metals content in soils of Ivanychiv district of Volyn region. Sci Bull Lviv Polytech Natl Univ. 2016:286-90. https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/3849/hreliuk.pdf
7. White PJ, Brown PH. Plant nutrition for sustainable development and global health. Ann Bot. 2010;105(7):1073–80. https://doi.org/10.1093/aob/mcq085
8. Bomba MY, Zazulyak TS, Zhytnetskyi IV, Fedyna LO. Vmist esentsialnykh ta toksychnykh mikroelementiv u kropyvi dvodomniy v aspekty vykorystannia roslyny jak kharchova syrovyna. J Chem Technol. 2024;32(2):417-422. https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.299017 [in Ukrainian].
9. Nekos A. Problems of determining the background content of microelements in vegetables and fruits of geographical regions of Ukraine. Sci Notes Vinnytsia State Univ. Ser. Geogr. 2009;19:79–83. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_geogr_2009_19_14.
10. Lachowicz S, Wiśniewski R, Ochmian I, Drzymała K, Pluta S. Anti-Microbiological, Anti-Hyperglycemic and Anti-Obesity Potency of Natural Antioxidants in Fruit Fractions of Saskatoon Berry. Antioxidants. 2019;8(9):397. https://doi.org/10.3390/antiox8090397
11. Nutritional composition of saskatoon berries: a review. Can J Bot. 2019. https://doi.org/10.1139/cjb-2019-0191
12. Chen J, Yang J, Ma L, Li J, Shahzad N, Kim CK. Structure-antioxidant activity relationship of methoxy, phenolic hydroxyl, and carboxylic acid groups of phenolic acids. Sci Rep. 2020;10:2611.
13. Effect of Ozone-Treated or Untreated Saskatoon Fruits (Amelanchier alnifolia Nutt.) Applied as an Additive on the Quality and Antioxidant Activity of Fruit Beers. Molecules. 2023. https://www.mdpi.com/1420-3049/27/6/1976
14. The Effect of Saskatoon Berry (Amelanchier alnifolia Nutt.) Addition on the Technological Properties of Wheat Flour and the Quality of Biscuits. J Microbiol Biotechnol Food Sci. 2023. https://doi.org/10.55251/jmbfs.9251
15. Lachowicz S, Świeca M, Pejcz E. Improvement of health-promoting functionality of rye bread by fortification with free and microencapsulated powders from Amelanchier alnifolia Nutt. Antioxidants. 2020;9(7):614. https://doi.org/10.3390/antiox9070614
16. Konopacka D, Piecko J, Mieszczakowska-Frąc M, Markowski J, Rutkowski K, Kruczyńska D, et al. The Saskatoon berry – a little-known species of fruit preliminary assessment of the suitability for processing. Ferment Fruit-Vegetable Ind. 2017;11–12:4–11.
17. Piecko J, Konopacka D, Mieszczakowska-Frąc M, Kruczyńska D. Efficiency of vacuum-microwave drying methods in preserving berries of Amelanchier canadensis L. Medik. Int J Food Eng. 2017;13(6):20160346. https://doi.org/10.1515/ijfe-2016-0346
18. Resolution of the Ministry of Health of Ukraine (2021). On approval of standards for maximum permissible concentrations of hazardous substances in soils, as well as a list of such substances. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1325-2021-%D0%BF#Text.
19. El-Sappah AH, Zhu Y, Huang Q, Chen B, Soaud SA, Abd Elhamid MA, et al. Plants' molecular behavior to heavy metals: from criticality to toxicity. Front Plant Sci. 2024;15:1423625. https://doi.org/10.3389/fpls.2024.1423625
20. Clemens S. Safer food through plant science: reducing toxic element accumulation in crops. J Exp Bot. 2019;70(20):5537–57. https://doi.org/10.1093/jxb/erz366
21. Symkanich OI, Sukharev SM, Krch HL, Glukh OS, Kryvanych OV, Svatyuk NI, et al. Content of heavy metals in soils and medicinal plant Lamium album L. (Lamiaceae) in the territory of Zakarpattia region. Sci Bull Uzhhorod Univ. Ser. Chem. 2020;1:71-6. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuchem_2020_1_14.
22. Kryuchenko NO, Zhovynskyi EY, Paparyha PS, Zhuk OA, Kukhar MV, Dmytrenko KE, et al. Kompleksna heokhimichna kharakterystyka gruntiv ta roslynnosti pryrodnykh zapovidnykh zon Ukrainy. Heokhimiia ta rudo-utvorennia. 2021;42:12-25. https://doi.org/10.15407/gof.2021.42.012
23. Volkohon VV. Znachennia mikroorhanizmiv dlia zdorovia gruntiv ta optymizatsii formuvannia biotsenoziv. Fiziolohiia roslyn i henetyka. 2024;56(1):3-26. https://doi.org/10.15407/frg2024.01.003.