##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В останні роки значно зріс інтерес до імунокоректорів природного походження. Серед них можна виокремити таку групу полісахаридів, як манани – це полісахариди, основний ланцюг яких складається із залишків D-манози. Вони володіють низкою властивостей: імуномоделювальною, онкопротекторною, антимікробною, нормалізують рівень холестерину в крові. Манани присутні у ряді рослин, водоростях та мікроорганізмах. Одним з перспективних джерел отримання мананів може бути кавовий шлам, який у промислових масштабах накопичується на підприємствах, що виробляють розчинну каву. У даній статі розглянуто біотехнологічний спосіб отримання водорозчинного манану з кавового шламу та досліджено можливість збільшення виходу водорозчинного низькомолекулярного манану з максимальним вмістом фізіологічно активних фракцій завдяки попередній обробці сировини ультразвуком та надвисокочастотним випроміненням. Попередню обробку шламу проводили у водному середовищі, використовуючи ультразвук частотою 25, 35 та 40 кГц протягом 15 хвилин та обробку в надвисокочастотному електричному полі з частотою 2,45 ГГц потужністю 300 Вт, 600 Вт та 800 Вт впродовж 5 хв. Далі дезінтеграт, отриманий шляхом фізичного впливу, обробляли ферментним препаратом з бета-мананазною активністю та центрифугували. Отримані водорозчинні продукти характеризували методом гель-хроматографії для визначення молекулярно-масового розподілу фракцій кожного зі зразків. Встановлено, що попередня обробка ультразвуком є доцільною, оскільки сумарна кількість фракцій з молекулярною масою меншою 20 кДа складає практично 80%. Обробка сировини променями НВЧ є неефективною і приводить до збільшення фракцій молекулярної маси менше 1 кДа. Таким чином, варіювання умов передньої фізичної обробки кавового шламу дозволяє регулювати молекулярно-масовий розподіл водорозчинних продуктів ферментолізу та отримувати продукти з бажаним діапазоном значень молекулярних мас.