##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У роботі вивчено основні технологічні та біотехнологічні особливості культивування симбіонтів на основі культур мікроорганізмів Lactobacillus plantarum та Lactococcus diacetylactis та пребіотиків різної природи. Вивчено основні технологічні характеристики кількох видів харчових волокон з насіння гарбуза виробництва ВТФ «Фармаком», «Річойл» та «Агросельпром», А САМЕ, досліджено їхній фракційний склад. У всіх зразках виділЕНО три фракції зі сходом сит: 059; 044; 037. У волокнах «Річойл» вміст фракції зі сходом сита 044 був найбільшим і складав 80%. Вихід дрібної фракції зі сходом сита 037 у всіх досліджених зразках волокон складав 3–10%. Вивчено сорбційну здатність харчових волокон з насіння гарбуза. Встановлено, що фракція, отримана через сито 044 активно сорбує клітини мікроорганізма-продуцента. Доведено, що для харчових волокон з насіння гарбуза водоутримувальна здатність становить 2,5 г води/г зразка. Досліджено вплив масової частки харчових волокон з насіння гарбуза на культивування Lactobacillus plantarum та Lactococcus diacetylactis. Встановлено, що оптимальною є масова частка 0,5 г харчових волокон з насіння гарбуза до 10 см3 культурального середовища. Вивчено динаміку накопичення кислот у процесі культивування симбіотичних мікроорганізмів Lactobacillus plantarum та Lactococcus diacetylactis на молоці з різними пребіотиками – харчовими волокнами з насіння гарбуза, лактулозою та олією амаранту. Встановлено, що харчові волокна з насіння гарбуза мають суттєвий вплив на β-галактозидазну активність мікроорганізмів – симбіонтів та прискорюють продукування ними кислот. Згусток у присутності волокон утворився – за 4,0 – 4,5 год. Встановлено, що у присутності харчових волокон з насіння гарбуза домінуючою культурою у симбіотичних взаємовідносинах була Lactococcus diacetylactis. У результаті культивування обраних симбіонтів з волокнами насіння гарбуза у готовому продукті отримаємо, прогнозований комплекс метаболітів, переважну більшість з яких продукуватиме домінуюча культура Lactococcus diacetуlactis.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Zmora N, Zilberman-Schapira G, Suez J, Mor U, et al. Personalized gut mucosal colonization resistance to empiric probiotics is associated with unique host and microbiome feature. Cell. 2018;174(6):1388– 1405. https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.08.041
3. Starovoitova SO, Skrotska OI, Penchuk YuM, Pyroh TP. Tekhnolohiia probiotykiv: pidruchnyk. K.: NUKhT: 2012.
4. Shenderov BA, Tkachenko EY, Lazebnyk LB. i dr. Metabyotyky - novaia tekhnolohyia profylaktyky v lechenyia zabolevanyi, sviazannikh s mykroekolohycheskymy narushenyiamy v orhanyzme cheloveka. Eksperymentalnaia I klynycheskaia hastroenterolohyia. 2018;151(3):83–92.
5. Ardatskaya MD. Probiotiki, prebiotiki i metabiotiki v korrekcii-mikroehkologicheskikh narushenij kishechnika. Meditsinskiy sovet. 2015;(13):94–99.
6. Shenderov BA. Misheni i effekty korotkocepochechnyh zhirnyh kislot. Sovremennaja medicinskaja nauka. 2013;1–2:21–50.
7. Teng Ma, Hao Jin, Lai-Yu Kwok et al. Probiotic consumption relieved human stress and anxiety symptoms possibly via modulating the neuroactive potential of the gut microbiota. Neurobiology of Stress. 2021;14:100294. https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2021.100294
8. Verbeke KA, Boobis AR, Chiodini A, Edwards CA, et al. Towards microbial fermentation metabolites as markers for health benefits of prebiotics. Nut Res Rev 2015;28(1):42–66. https://doi.org/10.1017/S0954422415000037
9. Zandanova TN, Gogoleva PA, Myryanova TP, Ivanova K.V. Probyotycheskye svoistva kyslomolochnіkh produktov heterofermentatyvnoho brozhenyia. Vestnyk VHUYT. 2019;81(3):118–122. DOI: http://doi.org/10.20914/2310-1202-2019-3-118-122
10. Pitsillides L, Pellino G, Tekkis P, Kontovounisios C. The effect of perioperative administration of probiotics on colorectal cancer surgery outcomes. Nutrients 2021;13(5). https://doi.org/10.3390/nu13051451
11. Gu S, Chen Y, Wu Z, Chen Y, Gao H, Lv L, et al. Alterations of the gut microbiota in patients with coronavirus disease 2019 or H1N1 influenza. Clin Infect Dis 2020;71(10):2669–2678. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa709.
12. Sundararaman A, Ray M, Ravindra PV, Halami PM. Role of probiotics to combat viral infections with emphasis on COVID-19.
Appl Microbiol Biotechnol 2020;104(19):8089–8104. https://doi.org/10.1007/s00253-020-10832-4
13. Villapol S. Gastrointestinal symptoms associated with COVID-19: impact on the gut microbiome. Transl Res 2020;226:57–69. https://doi.org/11.1016/j.trsl.2020.08.004.
14. Shinde T, Hansbro PM, Sohal SS, Dingle P, Eri R, Stanley R. Microbiota modulating nutritional approaches to countering the effects of viral respiratory infections including SARS-CoV-2 through promoting metabolic and immune fitness with probiotics and plant bioactives. Microorg 2020;8(6):1–21. https://doi.org/10.3390/microorganisms8060921
15. Dotto JM, Chacha JS. The potential of pumpkin seeds as a functional food ingredient: A review. Science African. 2020;10:1–14. https://doi.org/10.1016/j.sciaf.2020.e00575
16. Rubel MA, Abbas A, Taylor LJ, et al. Lifestyle and the presence of helminths is associated with gut microbiome composition in Cameroonians. Genome Biol. 2020;21(1). https://doi.org/10.1186/s13059-020-02020-4
17. Emelyanova N, Kurnosova O, Arisov M, et al. Fytopreparatы s antyhelmyntnыm deistvyem. Myf yly realnost. Rossyiskyi parazytolohycheskyi zhurnal. 2019 12;13(3):82–87. https://doi.org/10.31016/1998-8435-2019-13-3-82-87
18. Chulak LD, Zadorozhny VG, Chulak YuL, Chulak OL, Tatarina OV. Ultrasonic estraction of amarant oils. Journal of Education, Нealth and Sport. 2018:8 (8):1223–1232. https://doi.org/ 10.5281/zenodo.1465021
19. Bozorov SS, Berdiev NS, Ishimov UJ, Olimjonov SS, Ziyavitdinov JF, Asrorov AM, Salikhov SI. Chemical composition and biological activity of seed oil of amaranth varieties. Nova Biotechnologica et Chimica. 2018;17(1):66–73. https://doi.org/10.2478/nbec-2018-0007
20. Kylymenchuk O, Okhotska M, Yevdokymova H. Biotekhnolohichni aspekty otrymannia kyslomolochnoho produktu funktsionalnoho pryznachennia. Kharchova nauka ta tekhnolohiia. 2016;9(3):14-18.