Food Industry Economics

Трансформація людського потенціалу України в умовах воєнних викликів

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Досліджено трансформацію людського потенціалу в Україні під впливом воєнних подій, демографічних змін та цифровізації економіки. Метою роботи був аналіз сучасного стану ринку праці та визначення шляхів збереження та підвищення ефективності використання трудових ресурсів як під час війни, так і з метою забезпечення можливості швидкого післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що адаптивне відтворення трудових ресурсів у критичних умовах вимагає переходу від традиційних моделей управління до парадигми Індустрії 5.0, де ключовий акцент зміщується з чистої автоматизації на синергію людини та машини, людиноцентричність та етичне використання високих технологій. Доведено, що економічна стійкість підприємств під час воєнного стану безпосередньо залежить від здатності керівництва впроваджувати гнучкі форми зайнятості та цифрові інструменти оперативного управління. Особлива увага приділяється інтеграції штучного інтелекту в процеси комплектування та професійної перепідготовки персоналу, що дозволяє реалізувати стратегію адаптивного відтворення компетенцій у режимі реального часу. Розглянуто специфіку функціонування продовольчих екосистем, керованих даними, як стратегічного сектору економічної безпеки. Встановлено, що впровадження підходів, керованих даними, в агропродовольчому секторі дозволяє мінімізувати ризики порушення логістичних ланцюгів та забезпечити стійкість виробничих циклів навіть в умовах дефіциту кадрів. Новизна роботи полягає в розробці моделі трансформації ринку праці, яка враховує вимушену міграцію, травматизацію людського капіталу та, водночас, швидку цифровізацію економіки. Запропоновано механізми стимулювання інноваційної зайнятості на основі принципів інклюзивності та безперервного навчання. Сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення стійкості підприємств шляхом розвитку когнітивних навичок персоналу, здатного працювати у високотехнологічному середовищі Індустрії 5.0. Результати дослідження спрямовані на створення основи для повоєнного відновлення України шляхом розвитку економіки знань та інтелектуалізації національного виробництва.

Механізм забезпечення фінансової стійкості як сукупність заходів та інструментів підтримки фінансового стану сільськогосподарських підприємств

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Досліджується економічна сутність дефініції фінансової стійкості. Розглянуто внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на фінансову стійкість сільськогосподарських підприємств. Сформульовані можливі причини неплатоспроможності аграрних підприємств. Розглянуто механізм забезпечення фінансової стійкості підприємства як ринкової категорії та альтернативи фінансової неспроможності. Проаналізовані моделі прийняття управлінських рішень для забезпечення фінансової стійкості на різних етапах життєвого циклу сільськогосподарських підприємств. Досліджуються інструменти діагностики фінансової стійкості аграрних підприємств. Обґрунтовується доцільність застосування інструментів фінансового менеджменту для забезпечення фінансової стійкості підприємств. Розглянуто основні критерії оптимізації оборотних коштів для зміцнення фінансових позицій сільськогосподарського підприємства на ринку. Розглянуто алгоритм оцінки фінансової стійкості підприємства, що достатньо характеризує фінансове становище підприємства за найменшої кількості включених до нього критеріїв ефективності. Сформулювано передумови забезпечення та підтримки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Сформовано систему заходів для належного управління фінансовим станом вітчизняних підприємств аграрної сфери. Запропоновано шляхи підвищення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Запропоновано фінансову модель взаємодії підприємства та ринку, що дозволяє дослідити в умовах воєнного стану динаміку фінансового становища підприємств.

Інтеграція інструментів управління продовольчою безпекою в систему сучасного аграрного менеджменту

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано науково-практичні підходи до інтеграції інструментів управління продовольчою безпекою в систему сучасного аграрного менеджменту в умовах воєнних, соціально-економічних, логістичних, інституційних та кліматичних ризиків. Метою статті є систематизація та класифікація інструментів управління продовольчою безпекою, а також визначення ієрархічних рівнів їх застосування в аграрному менеджменті. Для досягнення мети поставлено такі задачі: уточнити зміст продовольчої безпеки як управлінської категорії; визначити ключові загрози для агропродовольчої системи України; узагальнити сучасні інструменти стратегічного, антикризового, фінансово-економічного, цифрового, еколого-кліматичного та соціально-гуманітарного управління; запропонувати авторський підхід до їх ієрархічного розміщення в системі аграрного менеджменту. Методологічну основу дослідження становлять методи системного аналізу, узагальнення, порівняння, логіко-структурної класифікації, інституційного аналізу та наукового абстрагування. Результати дослідження полягають у доведенні необхідності переходу від фрагментарного застосування окремих управлінських заходів до інтегрованої багаторівневої системи інструментів, що охоплює міжнародний, національний, регіональний, галузевий, підприємницький та наскрізний цифрово-екологічний рівні. Наукова новизна полягає в розробленні авторської систематизації інструментів управління продовольчою безпекою за рівнями їх застосування, функціональним призначенням та очікуваним управлінським ефектом, що дозволяє узгодити державне регулювання, ринкові механізми, цифровий моніторинг, антикризове планування, кліматичну адаптацію та соціальний захист у межах єдиної управлінської логіки. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої класифікації органами державної влади, територіальними громадами, аграрними підприємствами, кооперативами та інституціями міжнародної підтримки для формування програм продовольчої стійкості, регіональних продовольчих балансів, систем раннього попередження, механізмів підтримки виробників і захисту доступу населення до продовольства.

Кластерний підхід в інноваційному розвитку підприємства

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу кластерного підходу, який розглядається як ефективний механізм інноваційного розвитку вітчизняних підприємств у воєнний період. У межах дослідження уточнено теоретичні засади трактування дефініції «розвиток підприємства», який розглядається як незворотний, цілеспрямований та закономірний процес трансформації матеріальних і нематеріальних компонентів господарської системи. Розкрито сутність поняття «кластер» та «кластерний підхід» інноваційного розвитку підприємства. Показано, що кластер є галузево-територіальним, добровільним формуванням суб’єктів господарювання, які при ефективному використанні власного територіального розміщення та наявних ресурсів виступають платформами реалізації інноваційних проєктів стратегічних і середньострокових орієнтирів.

Наголошено, що інноваційний розвиток підприємств у воєнний період не обмежується впровадженням предметних та технологічних нововведень, а передбачає формування відповідних організаційно-управлінських структур, в тому числі кластерних, здатних забезпечити ефективні дій в процесі відновлення енергетичних об’єктів зруйнованих російським агресором.

Розвиток інновацій у державному секторі України: інституційна динаміка та політичні детермінанти

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті здійснено комплексне дослідження еволюції інновацій у державному секторі України (ІДС) упродовж періоду незалежності (1991–2022 рр.) крізь призму історичного інституціоналізму та політико-економічної динаміки. Обґрунтовано три ключові етапи розвитку ІДС: перший - інституційна трансформація та закладання основ ринкової економіки (1991–2004 рр.); другий - інституційне зміцнення державного управління та розширення участі громад (2004–2014 рр.); третій - поглиблення децентралізації, антикорупційні реформи та цифровізація публічного управління (2014–2022 рр.). Встановлено, що інноваційні пріоритети державного сектору формуються під впливом критичних політичних подій, інституційної спадковості та конфігурацій владних відносин, що визначають розподіл ресурсів, політичні стимули та інструменти політики.

Доведено, що ефективність інновацій у державному секторі залежить від узгодженості між рівнями управління, інституційної спроможності органів влади та рівня залучення громадянського суспільства. Виявлено системні взаємозв’язки між категоріями другого рівня (політичні інститути, механізми підзвітності, інструменти публічної політики) та інноваційними пріоритетами, що дозволяє пояснити нерівномірність їх реалізації. Наукова новизна полягає у розкритті механізмів коеволюції політичного контексту та інновацій у державному секторі України, що формують довгострокові траєкторії розвитку та обмеження інституційних змін.

Методичне забезпечення діагностики екзогенної залежності систем агропромислових ринків в умовах викликів і загроз

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано методичні рекомендації до інтегрованої діагностики екзогенної залежності систем агропромислових ринків на основі процесно-потокового підходу, сукупність вимог до вибору діагностичних індикаторів. Запропоновано розглядати ринки як адаптивні системи потокових процесів (внутрішніх і зовнішніх), які, реагуючи на виклики й загрози, трансформуються, змінюючи в часі напрям руху й обсяги внутрішніх, експортних та імпортних товаропотоків. Наголошено, що динаміка й екзогенна залежність ринків різних типів (внутрішньо-, експорто- й імпортоорієнтованих) є різними, що визначає доцільність виокремлення їх макротенденцій. Обґрунтовано склад діагностичної системи індикаторів, що різнобічно характеризує рівень екзогенної залежності та динаміку потокових процесів у системах агропромислових ринків. Методичне забезпечення апробовано на прикладі аграрних і продовольчих ринків України у воєнний період, що дозволило визначити адаптаційні тенденції ринків різних типів. Встановлено, що за рахунок меншої залежності від зовнішніх чинників, продовольчі ринки проявили вищу адаптивність і загрозостійкість порівняно з екзогенно залежними аграрними ринками. Методична розробка, що пропонується, дозволяє визначити проблемні компоненти у потокових процесах та можливості ендогенного розвитку систем агропромислових ринків на засадах глибокої переробки сировини й експорту кінцевих товарів з доданою вартістю.

Еволюція ринку онлайн-доставки їжі в Україні: виклики та можливості

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Метою роботи є ідентифікація адаптаційної здатності надавачів послуг в умовах поширення пандемії та активної фази війни, а також загострення усіх видів конкурентної боротьби на ринку послуг онлайн-доставки їжі, вивчення чинників, що впливають на його динаміку.

Український ринок послуг онлайн-доставки їжі характеризується високим рівнем концентрації, де домінуючі гравці, такі як Glovo та Bolt, утримують значні частки ринку. Індекс Херфіндаля-Хіршмана (HHI) перевищив поріг у 1800 пунктів (4655 у 2023 році), що свідчить про олігопольну структуру ринку послуг онлайн-доставки їжі. Зауважено, що індекс Джині (0,54 у 2023 році) продемонстрував значну нерівність доходів між учасниками ринку послуг онлайн-доставки їжі. Протягом 2021-2023 років ринок онлайн-замовлень їжі показав зростання обсягу послуг на 10 %, переважно за рахунок сегменту доставки з ресторанів, частка якого у 2023 році склала 85,7 %. Слід зазначити, що такі компанії, як LOKO та Zakaz.ua, почали нарощувати свою присутність, що вказує на потенційний зсув у бік посилення конкуренції.

Поява пандемії COVID-19 стимулювала цифрову трансформацію та зміни у споживчій поведінці, що суттєво прискорило впровадження онлайн-замовлень у повсякденне життя. Проте повномасштабна війна призвела до логістичних проблем і скорочення споживчої бази, особливо в регіонах, що зазнали сильного впливу бойових дій. У відповідь на ці виклики основні платформи адаптувалися, вдосконаливши свої сервіси для задоволення зростаючих потреб споживачів, зосередившись на безпеці та зручності шляхом оптимізації маршрутів доставки та розширення доступності у ключових та безпечних регіонах.

Відмічено, що попри наявні проблеми та виклики, такі як висока ринкова концентрація та економічна нестабільність у країні, перспективи та тенденції розвитку українського ринку онлайн-доставки їжі залишаються позитивними. Очікується, що зростання буде забезпечуватися підвищенням споживчого попиту, інноваціями та подальшими інвестиціями провідних гравців у швидкість і якість надання послуг.

Це дослідження підкреслює важливість впровадження сучасних технологій та розширення спектру послуг для підтримки конкурентоспроможності бізнесу на ринку онлайн-доставки їжі, що може бути корисним для компаній, які працюють у цьому секторі.

Дослідження забезпечує комплексний аналіз ринку онлайн-доставки їжі в Україні в період значних зовнішніх шоків, таких як пандемія COVID-19 та повномасштабна війна. У роботі використано індекси для аналізу ринку послуг онлайн-доставки їжі: індекс Херфіндаля-Хіршмана та індекс Джині були застосовані для оцінки ринкової концентрації та розподілу доходів між ключовими учасниками. Крім того, проведено SWOT-аналіз для виявлення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз, що впливають на галузь.

Концептуальна модель управління якістю туристичних послуг в умовах цифровізації «Синергія між людським фактором та штучним інтелектом»

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Проблематика управління якістю туристичних послуг у цифровому середовищі охоплює питання стандартизації, моніторингу показників якості, забезпечення зворотного зв’язку, а також інтеграції інтелектуальних систем у бізнес-процеси туристичних підприємств. Ефективність цих процесів залежить від наявності концептуальної моделі синергії «людина – штучний інтелект», що дозволяє досягти високої точності управлінських рішень, підвищити продуктивність персоналу та забезпечити гнучке реагування на зміни ринкового попиту.

Особливу увагу приділено питанню формування цифрових компетентностей працівників туризму, їх готовності до співпраці з інтелектуальними технологіями, а також побудові етичних і правових засад взаємодії у середовищі людино-машинного партнерства. Визначено, що якість туристичного продукту в умовах цифровізації є результатом комплексного управління, яке поєднує аналітичні можливості штучного інтелекту з людською експертизою, відповідальністю та творчістю.

У результаті дослідження обґрунтовано, що синергія людини та штучного інтелекту у сфері туризму створює нові можливості для підвищення ефективності управління, персоналізації сервісу, оптимізації витрат і формування сталого розвитку галузі. Такий підхід сприяє формуванню нових стандартів якості туристичних послуг, орієнтованих на цифрову доступність, клієнтоцентричність та інноваційність. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням галузевих методик оцінювання цифрової якості, впровадженням інтелектуальних систем аудиту сервісу та створенням освітніх програм для підготовки фахівців нового покоління у сфері туризму.

Просторове проєктування та сервіс у тематичних готелях: системний підхід до формування гостьового досвіду

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено взаємозв’язок просторового проєктування та сервісного забезпечення тематичних готелів у контексті формування цілісного гостьового досвіду. Метою роботи є систематизація підходів до проєктування тематичних готелів, що інтегрує просторово-технічні рішення та сервісні сценарії на основі єдиної тематичної концепції. Методологія базується на систематичному аналізі і синтезі наукової літератури у галузі гостинності, сервісного дизайну та просторового проєктування, а також на узагальненні практичних підходів до створення тематичних готелів.

У роботі систематизовано підходи до просторового проєктування тематичних готелів (сенсорний, наративний, імерсивний), визначено їхній вплив на планувально-технічні рішення, а також специфіку сервісних стандартів. За-пропоновано інтегративну модель формування гостьового досвіду, що поєднує рівні середовища, взаємодії та досвіду гостя. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні інтегративної моделі гостьового досвіду тематичного готелю, яка, на відміну від існуючих підходів experiencescape та сервіс-дизайну, поєднує просторово-технічний і сервісний рівні в єдину ієрархічну систему та вводить поняття тематичної конгруентності як ключового механізму узгодження елементів середовища, взаємодії та досвіду гостя. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі як інструменту для проєктування, управління та оцінювання якості гостьового досвіду у тематичних готелях.

Сталий розвиток рекреаційних комплексів у сільських територіях: планування е-бізнесу на прикладі винних рекреацій з дегустаційними практиками в індустрії гостинності

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено особливості сталого розвитку рекреаційних комплексів у сільських територіях у контексті планування е-бізнесу на прикладі винних рекреацій з дегустаційними практиками в індустрії гостинності. Обґрунтовано, що в умовах сільської місцевості рекреаційний комплекс доцільно розглядати не як ізольований об’єкт розміщення чи дозвілля, а як елемент локальної сервісної екосистеми, що поєднує територіальні ресурси, місцевих виробників, гастрономічні практики, культурний ландшафт і цифрові канали взаємодії з клієнтом. Встановлено, що дегустаційні практики виконують не лише рекреаційну, а й освітню, комунікаційну, іміджеву та комерційну функції, формуючи цілісний досвід споживача та стимули для повторних продажів. Наукова новизна полягає в розробленні матриці бізнес-планування сталого рекреаційного комплексу за напрямами територіальної вбудованості, ресурсної сталості, дизайну досвіду, сезонного програмування, людського капіталу та фінансової диверсифікації, а також у запропонованій етапній моделі е-бізнес-планування з відповідними KPI. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час створення нових рекреаційних об’єктів, модернізації існуючих комплексів, розроблення винно-гастрономічних маршрутів, регіональних програм підтримки сільського туризму та внутрішніх стандартів гостинності.

Мобільні додатки для бронювання та їх вплив на ринок готельно-ресторанних послуг

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті зазначено, що глобалізація ринку готельно-ресторанних послуг в умовах сьогодення вимагає широкого використання мобільних додатків з метою покращення рівня ефективності управлінських процесів. Наприклад, за їх допомогою гості можуть забронювати номери в готелях чи хостелах, реєструватися і/або обирати додаткові послуги. Водночас готельні заклади можуть використовувати мобільні додатки з метою налагодження комунікаційних зв’язків з гостями, надсилання сповіщень та рекламних пропозицій. В статті визначено вплив мобільних додатків на ринок готельно-ресторанних послуг в Україні в сучасних умовах. Виділено основні переваги та недоліки від використання мобільних додатків. В статті зазначено, що попри те, що продукт готельно-ресторанної індустрії не є широко популярним в наукових джерел, перспективами подальших досліджень, на нашу думку, слід вважати оцінку сучасного розвитку даного ринку на основі статистичних методів задля чіткого визначення пріоритетів наступного удосконалення його функціонування.

Цифровізація туристичної галузі України: реалії та перспективи

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

Проведене дослідження дозволило комплексно охарактеризувати теоретичні засади цифрової трансформації туристичної галузі. У статті досліджено вагу цифровізації як стратегічного чинника розвитку внутрішнього туризму України в умовах воєнних викликів та післякризового відновлення. Обґрунтовано роль цифрових технологій у підвищенні конкурентоспроможності національного туристичного продукту на міжнародному ринку. Проаналізовано можливості використання цифрових інструментів для створення інноваційних форматів туристичного продукту, зокрема гібридних турів (VR-попередній перегляд із подальшим офлайн-відвідуванням), персоналізованих маршрутів на основі моніторингу поведінки споживачів. Встановлено, що цифровізація здатна підвищити інвестиційну привабливість, створити нові туристичні пропозиції та інтегрувати Україну до світового цифрового туристичного простору. Визначено, що такі рішення забезпечують диверсифікацію пропозиції, розширення джерел доходу та підвищення стійкості туристичного бізнесу у періоди нестабільності. Успішна реалізація цифрової трансформації потребує системної політики, партнерства між державою та бізнесом, а також впровадження інновацій у туристичну діяльність.

Інтеграція роботизованих систем у технологічні процеси закладів ресторанного господарства

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто практичні аспекти впровадження роботів-офіціантів у сферу закладів ресторанного господарства як інноваційного інструменту підвищення якості сервісу. Актуальність дослідження зумовлена глобалізаційними процесами, цифровізацією та постпандемічними викликами, що формують нові очікування відвідувачів щодо швидкості, точності та інноваційності обслуговування. Визначено проблеми традиційних моделей сервісу: вплив людського фактору, висока кадрова плинність, пікові навантаження, комунікаційні бар’єри та гігієнічні вимоги. На прикладі робота Keenon DinerBot T8 проаналізовано його технічні характеристики, функціональні можливості та економічну ефективність використання. Виявлено переваги роботизації: стабільність сервісу, оптимізація внутрішньої логістики, економічна ефективність, виражений маркетинговий ефект та підвищення гігієнічності обслуговування. Водночас окреслено обмеження: висока вартість впровадження, потреба у регулярному оновленні програмного забезпечення та обмежені можливості емоційної комунікації. Зроблено висновок, що роботи-офіціанти є доцільними для закладів із великим потоком відвідувачів, де вони можуть замінити частину допоміжного персоналу, забезпечуючи стабільність сервісу та інноваційний досвід обслуговування відвідувачів. Дослідження підтверджує перспективність інтеграції роботизованих систем у заклади ресторанного господарства та окреслює напрями подальших наукових розвідок у сфері автоматизації сервісу.

Особливості використання технологій віртуальної та доповненої реальності як інструменту публічного управління туризмом

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено застосування технологій віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності у публічному управлінні туризмом і їх вплив на формування сучасного туристичного досвіду. Обґрунтовано, що VR/AR-технології підвищують доступність туристичних дестинацій, зокрема віддалених і важкодоступних об’єктів, та є ефективним інструментом інтерактивного маркетингу й промоції територій. Показано, що VR забезпечує ефект повного занурення у віртуальні простори, тоді як AR розширює можливості навігації, екскурсій і взаємодії туристів із середовищем у реальному часі. Проаналізовано роль VR/AR у вдосконаленні комунікації між органами влади та зацікавленими сторонами, підвищенні конкурентоспроможності туристичних продуктів і забезпеченні сталого використання природно-культурної спадщини. Окрему увагу приділено перевагам для осіб з інвалідністю та інклюзивності туристичних послуг. Визначено основні проблеми впровадження VR/AR у публічний сектор - технічні, економічні та організаційні - і запропоновано напрями їх подолання. Зроблено висновок, що інтеграція VR/AR-рішень у систему публічного управління туризмом сприяє цифровій модернізації галузі, зростанню привабливості дестинацій та сталому соціально-економічному розвитку територій.

Механізми державного управління та регулювання процесів цифрової комунікації органів місцевого самоврядування в Україні

пн, 23 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено механізми державного управління цифровими комунікаціями органів місцевого самоврядування України в умовах цифрової трансформації. Визначено інтеграцію нормативно-правових, інституційних, організаційних, кадрових, фінансових та аналітичних складових у цілісну систему. Охарактеризовано роль цифрових платформ і аналітичних інструментів у забезпеченні збору, обробки даних, автоматизованого звітування та прозорості процесів. Обґрунтовано економічний ефект цифровізації та її мультиплікативний вплив на підвищення прозорості, підзвітності й ефективності управлінських рішень. Розкрито значення кадрового забезпечення через розвиток цифрових компетентностей і професійного навчання. Доведено, що сучасні механізми цифрового управління формують цілісну систему, яка поєднує стратегічні орієнтири, організаційні рішення, кадровий потенціал і фінансові ресурси, створюючи умови для підвищення ефективності комунікацій, оптимізації надання публічних послуг та формування довіри громадян. Визначено перспективи подальших досліджень у сфері інтеграції штучного інтелекту, великих даних та розробки моделей адаптивного управління цифровими процесами.