Food Industry Economics

Аналіз та інституціональне забезпечення міжринкової інтеграції у системі суміжних ринків борошномельно-круп’яних продуктів України

2026-08-21T17:12:14+03:00

У статті здійснено комплексний аналіз динаміки потокових процесів та індикаторів екзогенної залежності системи суміжних ринків борошномельно-круп’яних продуктів України, що дозволило визначити особливості їх внутрішньої та зовнішньої інтеграції в умовах війни. Встановлено, що в воєнний період посилилася екзогенна залежність зернового ринку (особливо в 2024 р.), імпортозалежність макаронного ринку (2024-2025 рр.), зменшилися ємність і ступінь відкритості ринків борошна, круп і хлібобулочних виробів. На основі емпіричного дослідження встановлено, що кумулятивним наслідком динамічних змін потокових процесів у системі стало скорочення інтеграційних взаємодій (внутрішня дезінтеграція) між сировинним і переробним ринками, що зумовлює втрати доданої вартості та зменшення національної укоріненості ринкової системи. Визначено основні цільові орієнтири розбудови досліджуваної системи ринків у воєнно-повоєнний період. Обґрунтовано комплекс заходів і пропозицій щодо вдосконалення інституціонального забезпечення розбудови системи ринків борошномельно-круп’яних продуктів у контексті подолання дезінтеграції між сировинним і переробним ринками. Зокрема, запропоновано впровадження цільового механізму стимулювання виробництва й реалізації пшениці твердих сортів для внутрішніх потреб у ринковій системі на основі селективного підходу та інституційної регламентації міжринкового товароруху.

Світові моделі та інструменти фінансового забезпечення відновлення аграрного сектору в постконфліктний період

2026-08-22T23:03:33+03:00

У статті виконане всебічне дослідження міжнародного досвіду та інструментарію фінансового забезпечення відновлення аграрного сектору в постконфліктний період. Обґрунтовано, що фінансові потоки є базовим важелем ревіталізації ресурсного потенціалу галузі, повернення в обіг деградованих земель та відновлення критичної інфраструктури аграрного сектору. Обгрунтовано типізацію міжнародних моделей відновлення: від системної рекапіталізації (План Маршалла) та інституційної реконструкції (Східна Азія) до моделей технологічної резилієнтності (Ізраїль) та євроінтеграційної акомодації (Балкани). Встановлено, що успіх фінансової реабілітації залежить від гнучкості інституційних механізмів розподілу капіталу. Запропоновано модель адаптивної інституційної конвергенції, яка базується на трансформації держбюджету в інструмент капіталізації воєнних ризиків та використанні Державного аграрного реєстру як цифрового регулятора прозорості розподілу ресурсів. Удосконалено систему фінансових важелів стабілізації аграрного ринку, що включає державні гарантії, страхування воєнних ризиків, пільгове кредитування, фінансовий лізинг та адресні цифрові гранти. Доведено, що для України стратегія фінансування має базуватися на принципі «Build Back Better», забезпечуючи перехід від сировинного відновлення до технологічного стрибка рівня «Агро 4.0» та синхронізацію з вимогами European Green Deal.

Стратегічний аналіз діяльності підприємства в умовах невизначеності: дослідження сутності та методичного інструментарію

2026-08-22T23:01:28+03:00

В роботі проведено теоретичне узагальнення праць провідних фахівців та наукових публікацій вчених, які спрямовані на розв'язання комплексної науково-практичної проблеми щодо визначення дефініції категорії «стратегічний аналіз» та імплементації його сучасного методичного інструментарію в системі управління суб'єктами господарювання. На основі синтезу проаналізованих дефініцій, визначено економічну категорію «стратегічний аналіз», як процес комплексного системного дослідження показників (параметрів) діяльності підприємства та факторів його макро- і мікросередовища, який передбачає діагностику деструктивних чинників та конкурентних переваг на мікро-, мезо- та макрорівнях дослідження. Проаналізовано застосування методичного інструментарію стратегічного аналізу в наукових та практичних працях протягом 2010-2025 рр. та обґрунтована частота застосування окремих інструментів науковцями та практиками для суб’єкта господарювання. Виділено SWOT-аналіз, як найбільш універсальний та релевантний інструмент стратегічного аналізу, що спроможний забезпечити комплексну діагностику поточного стану та перспектив розвитку суб'єкта господарювання.

Особливості накопичення духовного капіталу на підприємствах харчової промисловості в умовах глобальної цифровізації та турбулентності

2026-08-22T23:04:14+03:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти накопичення духовного капіталу на підприємствах харчової промисловості в умовах глобальної цифровізації та ринкової турбулентності. Обґрунтовано концептуальні засади духовного капіталу як стратегічного нематеріального активу підприємства, що охоплює систему смислів, цінностей, чеснот і вищих мотивацій персоналу. Розкрито специфіку харчової промисловості як галузі, де якість продукту безпосередньо визначається якістю присутності і внутрішнього стану виробника. Виявлено суперечності між логікою цифрової оптимізації та органічною природою духовного капіталу. Запропоновано авторську модель накопичення духовного капіталу, що інтегрує нейрофізіологічні вимірювання, практики уваги за О. Бахтіяровим, логотерапевтичний підхід В. Франкла, принцип пасіонарності Л. Гумільова та ймовірнісну модель свідомості В. Налімова. Розроблено систему показників духовного капіталу підприємства, що включає біометричні, якісні та поведінкові індикатори. Представлено результати апробації моделі на прикладі підприємств харчової промисловості Одеської та Миколаївської областей. Запропоновано практичні рекомендації щодо імплементації програм розвитку духовного капіталу в корпоративну стратегію підприємств харчової промисловості в умовах цифрової трансформації.

Визначення сучасних пріоритетів стратегічнного управління підприємством в умовах сталого розвитку

2026-09-19T15:36:09+03:00

У статті досліджено сучасні пріоритети стратегічного управління підприємством в умовах переходу економіки до моделі сталого розвитку. Обґрунтовано, що загострення глобальних соціально-економічних, політичних та екологічних проблем зумовлює необхідність трансформації традиційних підходів до управління підприємствами та інтеграції принципів сталого розвитку у систему стратегічного управління. Визначено, що концепція сталого розвитку базується на гармонізації економічної, соціальної та екологічної складових, що формує нові вимоги до стратегічного планування та реалізації управлінських рішень на рівні підприємства.

На основі узагальнення міжнародного досвіду визначено ключові напрями впровадження принципів сталого розвитку у діяльність підприємств виноробної галузі, зокрема використання енергозберігаючих технологій, раціоналізацію водо- та енергоспоживання, застосування екологічно безпечних виробничих рішень, підтримку біорізноманіття та розвиток соціально відповідальних практик. Практичну реалізацію зазначених підходів розглянуто на прикладі підприємства ТОВ «ПТК ШАБО». Запропоновано напрями удосконалення механізму стратегічного управління підприємством, що передбачають впровадження інноваційних технологій, модернізацію виробничих процесів, розвиток нових продуктів та підвищення рівня екологічної й соціальної відповідальності.

Структурні особливості та чинники впровадження енергоефективних проєктів у багатоквартирному житловому секторі: регіональний досвід Одеської області

2026-08-22T23:08:18+03:00

У статті досліджено структурні особливості та чинники впровадження енергоефективних проєктів у багатоквартирному житловому секторі Одеської області. Для проведення дослідження використано методи системного аналізу, статистичного групування, кейс-стаді та глибинних інтерв’ю. Інформаційну базу становили дані щодо 232 реалізованих проєктів енергомодернізації багатоквартирних будинків Одеської області за період 2019–2026 рр., а також результати опитування голів правлінь ОСББ та ЖБК.

Визначено структуру впроваджених енергоефективних заходів та встановлено, що найбільшу частку реалізованих проєктів становлять заходи з модернізації індивідуальних теплових пунктів, заміни вікон у місцях загального користування та теплоізоляції внутрішньобудинкових мереж теплопостачання. Виявлено ключові чинники, що впливають на вибір та реалізацію енергоефективних проєктів, серед яких доступність зовнішнього фінансування, фінансова спроможність співвласників, організаційна спроможність ОСББ, а також наслідки воєнних дій та пов’язані з ними ризики. Встановлено, що після початку повномасштабної війни відбулося зміщення пріоритетів від часткової або комплексної енергомодернізації до реалізації локальних швидкоокупних заходів і проєктів, спрямованих на підвищення енергетичної автономності багатоквартирних будинків.

Проєкт «Безпечне місто» як інструмент інтеграції інновацій у соціальну політику

2026-08-22T23:10:41+03:00

У статті зроблено спробу довести, що проєкт «Безпечне місто» є не лише інноваційним технічним засобом моніторингу життєдіяльності громадян, але й ефективним інструментом інтеграції інновацій у соціальну політику, спрямованого на підвищення рівня безпеки, інклюзивності та якості життя суспільства. Зроблено висновок про те, що інформаційно-аналітичний комплекс «Безпечне місто» є складною ієрархічною системою, яка функціонує на декількох рівнях та складається із взаємопов’язаних підсистем безпеки, автоматизації, координації та взаємодії, а також екологічної підсистеми. Водночас, це базовий елемент цифрової трансформації міського управління, який дозволяє створити єдиний інформаційний простір міста для досягнення цілей сталого розвитку та впровадження інновацій у соціальну політику. Він виступає стратегічним підґрунтям повоєнного відновлення українського міста.

Діджиталізиція обліково-аналітичного забезпечення маркетингу та логістики в імпорті аграрної продукції

2026-08-22T23:12:12+03:00

У статті обґрунтовано, що сучасна диджиталізація суттєво трансформує класичні підходи до організації маркетингової діяльності, логістики та обліково-аналітичного забезпечення імпортних операцій аграрних підприємств. Доведено, що використання новітніх цифрових технологій безпосередньо сприяє наскрізній автоматизації рутинних бізнес-процесів, підвищенню оперативності збору й обробки первинної інформації, а також кардинальному покращенню якості обґрунтування стратегічних управлінських рішень. Визначено, що особливого значення в сучасних умовах глобальної цифрової трансформації набуває інтегроване використання спеціалізованих платформ, а саме ERP-, CRM-, WMS- та BI-систем. Дані інструменти забезпечують синергетичну консолідацію інформаційних потоків про закупівлі, міжнародну логістику, фінансові результати та загальну ефективність діяльності підприємства, що дозволяє забезпечити оперативний контроль імпортних операцій, підвищити прозорість ланцюгів постачання та суттєво знизити рівень супутніх витрат. Обґрунтовано, що цифровізація обліково-аналітичного забезпечення створює надійні передумови для підвищення ефективності маркетингових і логістичних процесів, забезпечує безперервність формування аналітичних даних та сприяє мінімізації специфічних ризиків, пов’язаних із здійсненням імпортної діяльності в агробізнесі. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості безпосереднього використання запропонованих підходів для вдосконалення архітектури системи управління імпортними операціями вітчизняних агропідприємств, підвищення внутрішньої прозорості їхніх бізнес-процесів та комплексної оптимізації трансакційних і логістичних витрат в умовах масштабної цифрової трансформації економіки.

Оцінка оборотних матеріальних ресурсів підприємства в системі забезпечення його фінансової рівноваги

2026-08-22T23:13:22+03:00

У статті досліджено теоретичні та прикладні засади забезпечення фінансової рівноваги підприємства через ефективне управління його оборотними матеріальними ресурсами. Розкрито сутність фінансової рівноваги як балансу між надходженням і витрачанням грошових коштів у статичному (короткостроковому) та динамічному (довгостроковому) вимірах. Висвітлено фундаментальне правило структури капіталу щодо відповідності строків залучення джерел фінансування та характеру активів, порушення якого призводить до касових розривів і втрати платоспроможності.

Проаналізовано класифікаційні групи виробничих запасів, їх роль в операційному циклі підприємства та суперечність між принципами ліквідності й рентабельності при нормуванні залишків. Систематизовано підходи до оцінки вибуття запасів згідно з НП(С)БО 9 та МСБО 2, а також охарактеризовано методи аналізу й оптимізації оборотних ресурсів (ABC- та XYZ-аналіз, оцінка чистого оборотного капіталу, коефіцієнти оборотності).

На основі статистичних даних здійснено аналіз динаміки та структури оборотних активів підприємств Одеської області за видами економічної діяльності за 2022–2024 роки. Виявлено тенденцію до зростання загального обсягу оборотних коштів регіону та їх домінування у майна підприємств (на рівні 67–70%). Визначено галузеві особливості розподілу оборотних активів з виокремленням секторів-лідерів (оптова та роздрібна торгівля, промисловість, будівництво) і капіталоємних галузей. Запропоновано напрями відновлення фінансової рівноваги через прискорення внутрішнього обороту капіталу та реструктуризацію джерел його фінансування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні, поглибленні методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення системи оцінки оборотних матеріальних ресурсів як інструменту забезпечення фінансової рівноваги підприємства в умовах воєнного стану та високої макроекономічної нестабільності.

Роль корпоративної культури у формування психологічних детермінант професійної поведінки працівників харчової промисловості

2026-08-22T23:14:25+03:00

У статті досліджено роль корпоративної культури як ключового чинника формування професійної поведінки особистості в умовах харчового виробництва. Професійну поведінку розглянуто як складну систему дій та ставлень працівника, що визначаються як внутрішніми особливостями фахівця, так і вимогами організаційного середовища. Доведено, що трансформація підходів до управління персоналом у харчовій галузі вимагає переходу від жорсткого контролю до розбудови «культури безпеки». Визначено основні психологічні детермінанти (відповідальність, лояльність, психологічна безпека), які забезпечують дотримання стандартів HACCP/ISO навіть за відсутності зовнішнього нагляду. Доведено, що корпоративна культура виконує роль ефективного механізму мінімізації ризиків, зумовлених людським фактором, а також формує відповідальну поведінку персоналу, яка є одним із ключових чинників забезпечення якості продукції.

Цифрова трансформація та територіальний бенчмаркінг: теоретичні аспекти та світовий досвід імплементації маркетингових стратегій

2026-09-08T08:42:36+03:00

У статті проведено дослідження теоретико-методологічних засад територіального бенчмаркінгу та його трансформації під впливом цифрових технологій. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації, економічної нестабільності та стрімких технологічних змін бенчмаркінг еволюціонує від інструменту корпоративного управління до базового механізму стратегічного планування регіонального розвитку, що ґрунтується на аналізі фактичних даних. Систематизовано розвиток методології та запропоновано періодизацію територіального бенчмаркінгу за трьома поколіннями — рейтинговим, процесним і цифровим. Окрему увагу приділено критичній рецепції методу: дії закону Гудхарта, реактивності рейтингових вимірювань та ефекту мімікрійного ізоморфізму, який породжує парадокс бенчмаркінгу в територіальному маркетингу — чим точніше територія копіює модель лідера, тим менш диференційованою стає її ціннісна пропозиція.

Виконано порівняльний аналіз міжнародних систем вимірювання цифрового розвитку територій, який виявив асиметрію між національним рівнем агрегації індексів і регіональним рівнем ухвалення управлінських рішень. Здійснено аналіз світових практик імплементації цифрових маркетингових стратегій, де передумовою масштабних змін найчастіше виступали кризові явища. Розкрито теоретичні засади перенесення політики з урахуванням ефекту залежності від шляху та обмежень абсорбційної здатності території. Систематизовано три типи дефектного запозичення — неінформоване, неповне та невідповідне перенесення — і подано процес перенесення цифрової політики у вигляді узагальненої моделі, що поєднує послідовність аналітичних кроків із контролем ризиків на кожному з них.

Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку агротуризму в Україні

2026-09-10T20:26:28+03:00

Стаття присвячена дослідженню з виявлення сучасних тенденцій й особливостей розвитку сфери агротуризму в регіонах України. Окреслено актуальність наукового пошуку, оскільки нині агротуризм виступає одним із пріоритетних напрямів розвитку сільських територій, їх соціально-економічного зростання разом з розвитком аграрної сфери та туризму в цілому. Дослідженням підтверджено, що розвиток агротуристичної сфери країни та її регіонів потребує особливої уваги з боку владних структур, підприємців і зрештою територіальних громад і їх членів, оскільки досліджувана сфера є специфічним видом туристичної діяльності, яка зумовлює поштовх до розвитку аграрного господарювання при цьому безпосередньо впливає на процеси зі збереження довкілля, культурної й історичної спадщини локальних територіальних систем. Зважаючи на значний агротуристичний потенціал України доцільним є зосередження уваги на окресленні підходів для розширеного відтворення й соціально-економічного відновлення територій сільської місцевості, розвитку аграрного й туристичного підприємництва, зокрема малого бізнесу. З метою активізації розвитку сфери агротуризму виникає потреба у формуванні державної інноваційної стратегії, залученні інвестицій, підвищення рівня професіоналізації агротуристичних послуг, а також започаткування й ефективне функціонування агротуристичних екосистемних утворень на регіональному, й зокрема локальному рівні.

Моделювання рекреаційних комплексів винної рекреації як туристичної атракції з урахуванням безпекових обмежень та інфраструктурних можливостей: методологічне та наукове дослідження

2026-09-10T20:28:42+03:00

У статті розглянуто підходи до моделювання рекреаційних комплексів винної рекреації як туристичних атракцій з урахуванням безпекових обмежень та інфраструктурних можливостей. Сучасна винна локація трактується не лише як місце дегустації або продажу продукції, а як багатокомпонентний рекреаційний простір, у якому поєднуються природно-територіальні ресурси, виноробний процес, гастрономічні практики, екскурсії, подієві формати, сервіс, логістика, безпека та управлінська координація. Актуальність дослідження зумовлена нерівномірним розвитком винної рекреації в Україні, коли окремі виноробні мають значний атракційний потенціал, але не завжди володіють достатньою інфраструктурною й безпековою спроможністю для формування цілісного туристичного продукту.

Запропоновано розглядати такий комплекс як територіально й функціонально організовану систему, ядром якої є виноробний об’єкт, а повноту рекреаційного досвіду забезпечують сервісні, транспортні, інформаційні, подієві, партнерські та безпеково-інфраструктурні елементи. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні моделі, що охоплює шість взаємопов’язаних підсистем: теруарну, виробничо-екскурсійну, сервісно-рекреаційну, підтримувальну інфраструктурну, безпекову та управлінсько-аналітичну. Доведено, що їх взаємодія забезпечує перехід від фрагментарного розвитку винної локації до формування повноцінної туристичної атракції. Обґрунтовано, що безпекові обмеження та інфраструктурні можливості впливають на просторову організацію об’єкта, формат туристичного продукту, сценарії прийому відвідувачів і вибір партнерської моделі розвитку.

Стратегічні напрями розвитку державного регулювання інформаційної безпеки в умовах сучасних цивілізаційних викликів

2026-09-10T20:30:04+03:00

У статті досліджено актуальні питання розвитку державного регулювання інформаційної безпеки в умовах сучасних цивілізаційних викликів, зумовлених процесами глобалізації, цифрової трансформації суспільства, стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, поширенням штучного інтелекту, кіберзагроз, інформаційно-психологічних операцій та гібридних форм ведення війни. Обґрунтовано, що інформаційна безпека набуває статусу одного з ключових елементів забезпечення національної безпеки держави та є важливою передумовою сталого функціонування системи публічного управління, розвитку інформаційного суспільства й захисту національних інтересів. Встановлено, що сучасні цивілізаційні виклики потребують переосмислення традиційних підходів до забезпечення інформаційної безпеки, переходу від переважно реактивної моделі державного управління до стратегічного, ризик-орієнтованого та проактивного управління інформаційними загрозами. Доведено, що стратегічний розвиток державного регулювання інформаційної безпеки повинен ґрунтуватися на принципах системності, адаптивності, комплексності, міжсекторальної взаємодії, відкритості, цифрової трансформації, верховенства права та збалансованого поєднання інтересів держави, суспільства і людини. Аргументовано необхідність формування сучасної моделі державного регулювання, здатної своєчасно реагувати на динамічні зміни безпекового середовища та забезпечувати стійкість інформаційного простору України.

Державна інформаційна політика в процесі деокупації та реінтеграції захоплених територій

2026-09-10T20:31:10+03:00

Стаття присвячена висвітленню проблеми формування державної інформаційної політики в процесі деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Налагодження дієвої інформаційної системи особливо важливе для населення, яке тривалий час перебувало в умовах інформаційної ізоляції, системного впливу ворожої пропаганди та дезінформації. Визначено основні виклики реалізації державної інформаційної політики на деокупованих територіях, серед яких інформаційна ізоляція населення, поширення дезінформації та дефіцит довіри до органів державної влади. Обґрунтовано напрями вдосконалення державної інформаційної політики, а саме: розвиток публічних комунікацій, підвищення достовірності офіційної інформації, впровадження сучасних цифрових інструментів інформування, розвиток медіаграмотності населення, системний моніторинг інформаційних потреб громадян. Розроблені пропозиції можуть бути використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства під час розроблення і перегляду державної інформаційної політики, програм реінтеграції деокупованих територій, комунікаційних стратегій та механізмів протидії дезінформації. Запропоновані положення можуть також бути використані у подальших наукових дослідженнях.