##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проблематика управління якістю туристичних послуг у цифровому середовищі охоплює питання стандартизації, моніторингу показників якості, забезпечення зворотного зв’язку, а також інтеграції інтелектуальних систем у бізнес-процеси туристичних підприємств. Ефективність цих процесів залежить від наявності концептуальної моделі синергії «людина – штучний інтелект», що дозволяє досягти високої точності управлінських рішень, підвищити продуктивність персоналу та забезпечити гнучке реагування на зміни ринкового попиту.
Особливу увагу приділено питанню формування цифрових компетентностей працівників туризму, їх готовності до співпраці з інтелектуальними технологіями, а також побудові етичних і правових засад взаємодії у середовищі людино-машинного партнерства. Визначено, що якість туристичного продукту в умовах цифровізації є результатом комплексного управління, яке поєднує аналітичні можливості штучного інтелекту з людською експертизою, відповідальністю та творчістю.
У результаті дослідження обґрунтовано, що синергія людини та штучного інтелекту у сфері туризму створює нові можливості для підвищення ефективності управління, персоналізації сервісу, оптимізації витрат і формування сталого розвитку галузі. Такий підхід сприяє формуванню нових стандартів якості туристичних послуг, орієнтованих на цифрову доступність, клієнтоцентричність та інноваційність. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням галузевих методик оцінювання цифрової якості, впровадженням інтелектуальних систем аудиту сервісу та створенням освітніх програм для підготовки фахівців нового покоління у сфері туризму.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Juran, J. M. (1999). Juran’s quality handbook (5th ed.). McGraw-Hill.
3. Ishikawa, K. (1985). What is total quality control? The Japanese way. Prentice Hall.
4. Crosby, P. B. (1979). Quality is free: The art of making quality certain. McGraw-Hill.
5. Li, J., & Li, Y. (2024). Digitalization, green transformation, and the high quality development of Chinese tourism enterprises. Finance Research Letters, 66. https://doi.org/10.1016/j.frl.2024.105588 (Retrieved February 10, 2026)
6. Gretzel, U., Sigala, M., Xiang, Z., & Koo, C. (2015). Smart tourism: foundations and developments. Electronic Markets, 25(3), 179–188. doi: 10.1007/s12525-015-0196-8
7. Demko, V. (2025). Mekhanizmy upravlinnia yakistiu v sferi turyzmu: transfer mizhnarodnoho dosvidu v ukrainski realii. Ekonomika ta suspilstvo, (76). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-76-42 (Retrieved February 10, 2026)
8. Dolynska, O., Binytska, O., & Hilberh, T. (2024). Upravlinnia yakistiu turystychnykh posluh: suchasni tendentsii. Ekonomika ta suspilstvo, (65). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-65-7 (Retrieved February 10, 2026)
9. Oliinyk, O. (2023). Pytannia ekonomiky, analizu diialnosti ta upravlinnia yakistiu v pidpryiemnytstvi hostynnosti ta turyzmu. Ekonomika ta suspilstvo, (57). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-127 (Retrieved February 10, 2026)
10. ISO (2015). ISO 9000:2015 – Quality management systems – Fundamentals and vocabulary. International Organization for Standardization. https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_9000_2015.pdf (Re-trieved February 10, 2026)