##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Після розпаду Радянського Союзу в постсоціалістичних республіках одним з актуальних питань завжди вважалось питання формування і посилення місцевих самоврядувань. Протягом останніх двох тисячоліть були підібрані кілька моделей розвитку самоврядувань, внаслідок чого були і позитивні кроки, але, незважаючи на це, реального розвитку самоврядувань здійснено не було.
У статті особливу увагу приділено тому, що протягом десятиліть, в муніципалітетах не використовувалися існуючі резерви. Також самоврядування не мають сучасної програми соціально-економічного розвитку території. Для економічного розвитку була розмежована пріоритетність різних місцевих напрямків. Питання вирішувалися спонтанно, без будь-якого обговорення та обліку вимог населення. Мало також місце грубе змішання прав та обов'язків між центральною і місцевою владою. У тому випадку, якщо не буде реальних місцевих самоврядувань та високого рівня якості вза-
ємодовіри самоврядувань та населення, розвиток таких самоврядувань в колишніх радянських республіках стане під питанням, і в кінцевому результаті не буде забезпечено добробут населення та сталий розвиток регіонів.