Automation of technological and business processes

АВТОМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ДЕЗОДОРОВАНОЇ РОСЛИННОЇ ОЛІЇ В ПОТОЦІ

2026-06-04T10:44:29+03:00

У роботі розглянуто актуальну задачу автоматизації процесу дезодорації рослинної олії як завершального етапу рафінації. Проаналізовано особливості конструкцій сучасних вакуум-випарних дезодораторів та структуру існуючих систем автоматичного регулювання (САР). Виявлено, що головним недоліком сучасних систем є відсутність оперативного контролю температури спалаху олії в потоці, що призводить до затримок у прийнятті рішень та збільшення браку. Автором запропоновано впровадження автоматичного аналізатора температури спалаху, що працює на принципі паралельних вимірювальних тиглів із реперними значеннями температур. Описано алгоритми функціонування аналізатора в режимах пуску та стабільної роботи, а також схему корекції контурів регулювання витрати пари та температури в дистиляторі. Наведено рекомендації щодо технічної реалізації системи на базі сучасних мікропроцесорних контролерів та реєстраторів.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗМІНИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ

2026-06-04T12:24:44+03:00

Актуальність теми. У сучасній промисловості існує клас об'єктів керування, чиї динамічні властивості, зокрема здатність до самовирівнювання, не є константними. Такі зміни можуть бути зумовлені особливостями технологічного процесу (наприклад, явище «замелювання» у дробарках або зміна профілю резервуара) або деградацією обладнання. Втрата властивості самовирівнювання за незмінних параметрів регулятора призводить до погіршення якості регулювання або втрати стійкості системи. Тому розробка методів ідентифікації структурних змін об'єкта безпосередньо у замкнутому контурі системи автоматичного регулювання (САР) є актуальним завданням для побудови систем адаптації та технічної діагностики.

Мета дослідження. Визначення інформативних ознак у частотному спектрі сигналу похибки регулювання, які свідчать про зміну структури об'єкта керування (перехід від статичної до інтегруючої моделі), та розробка методики отримання їхньої чисельної оцінки без порушення нормального режиму функціонування САР.

Методи дослідження. Для досягнення мети використано методи імітаційного моделювання в середовищі Simulink. Дослідження проводилися на тестовій моделі САР, що містила ПІД-регулятор та об'єкт із запізненням, структура якого могла перемикатися між інерційною ланкою та інтегруючою. Аналіз частотних характеристик здійснювався за допомогою інструментів спектральної щільності потужності (Sptool) та проектування цифрових фільтрів (DSP System Toolbox) пакету MatLab.

Результати. Встановлено, що при зміні структури об’єкта керування в умовах дії випадкових неконтрольованих збурень суттєво змінюється частотний склад сигналу похибки регулювання. Зокрема, виявлено появу додаткової складової в діапазоні частот 0,075…0,15 Гц. Запропоновано алгоритм обробки сигналу, який включає смугову фільтрацію похибки регулювання з наступним експоненційним усередненням модуля вихідного сигналу. Експериментально підтверджено, що отриманий чисельний показник для об'єктів без самовирівнювання у 2,5–6 разів перевищує аналогічний показник для об'єктів із самовирівнюванням (залежно від співвідношення запізнення до сталої часу), що дозволяє достовірно ідентифікувати стан системи.

Висновки. Доведено можливість ідентифікації втрати властивості самовирівнювання об'єкта в замкнутій САР шляхом моніторингу енергії сигналу похибки у специфічному частотному діапазоні. Отримана чисельна оцінка може бути використана як діагностична ознака для систем автоматичного контролю стану обладнання або як вхідний параметр для систем адаптивного керування.

АВТОМАТИЧНЕ КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ФОРПРЕСУ РАПСОВОЇ ОЛІЇ

2026-06-04T12:25:20+03:00

Розроблено систему автоматичного керування електроприводом форпресу рапсової олії, що базується на використанні частотного перетворювача типу Moeller DV6 у складі системи ПЧ–АД (перетворювач частоти – асинхронний двигун). Це забезпечує плавне регулювання швидкості обертання шнекового валу та оптимізацію технологічного процесу віджимання. Виконано аналітичне й математичне моделювання електроприводу, що дало змогу дослідити динамічні характеристики системи. Встановлено, що оптимальним законом регулювання у системі є U/f = const, при якому забезпечується мінімальне енергоспоживання, стабільність крутного моменту та зниження втрат у двигуні. Це підвищує енергоефективність електроприводу в порівнянні з релейно-контакторними схемами. Проведено технічне обґрунтування вибору асинхронного двигуна типу АІР160М6. Показано, що заміна застарілої системи керування на частотно-регульований привід забезпечує зменшення пускових струмів; підвищення надійності роботи агрегату; можливість гнучкого керування технологічними параметрами процесу віджимання; покращення якості готової рапсової олії завдяки стабілізації тиску та швидкості обертання шнеку. Розроблена модель системи керування може бути використана для подальшої автоматизації лінії пресування, включно з інтеграцією до комплексної системи керування виробництвом на основі цифрових технологій. Практичне впровадження запропонованої системи дає змогу знизити експлуатаційні витрати, подовжити ресурс електродвигуна та покращити енергетичні показники обладнання форпресу.

АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ОСВІТЛЕННЯ ФОНГА ТА БЛІНА ДЛЯ ЗАДАЧ РЕНДЕРИНГУ

2026-06-04T12:22:47+03:00

Розглянуто особливості використання моделей Фонга та Бліна при формуванні тривимірних графічних сцен у сучасних системах комп’ютерної графіки. Встановлено, що одним із трудомістких етапів процесу рендерингу є зафарбовування поверхонь, яке базується на використанні функції двонапрямленого розподілу відбиття світла BRDF, яка визначає характер взаємодії світлового потоку з поверхнею та безпосередньо впливає на реалістичність синтезованого зображення. Обґрунтовано необхідність порівняння моделей освітлення Фонга та Бліна, які є найбільш поширеними апроксимаціями дзеркальної складової BRDF у задачах візуалізації тривимірних сцен.

Проаналізовано основні етапи графічного конвеєра, що включають геометричні перетворення, тріангуляцію поверхонь, растеризацію, інтерполяцію параметрів та обчислення освітлення. Показано, що подання складних поверхонь у вигляді полігональної сітки з трикутників забезпечує ефективну обчислювальну обробку та дозволяє реалізувати швидкий рендеринг у системах реального часу. Розглянуто використання базових векторів нормалі до поверхні, напрямку на джерело світла та напрямку на спостерігача, які формують математичну основу моделей освітлення. Наведено особливості застосування закону косинусів Ламберта для визначення дифузної складової відбиття.

Виконано порівняльний аналіз моделей Фонга та Бліна. Показано, що модель Фонга використовує вектор дзеркального відбиття, тоді як модель Бліна ґрунтується на використанні напіввектора між напрямками світла та спостерігача. Такий підхід дозволяє спростити обчислення та підвищити продуктивність рендерингу. Отримано аналітичний взаємозв’язок між параметрами моделей, який визначає умови формування однакової спекулярної складової кольору. Встановлено, що для більшості значень кутів співвідношення степеневих коефіцієнтів моделей наближається до чотирьох, однак при великих кутах виникають помітні відмінності у формі та розподілі відблисків. Проведений аналіз дозволяє оцінити переваги та недоліки кожної моделі залежно від вимог до швидкодії та фотореалістичності зображення. Отримані результати можуть бути використані для адаптивного вибору моделей освітлення в інтерактивних графічних системах, ігрових рушіях та системах візуалізації реального часу.

NON-PHOTOREALISTIC RENDERING OF ANIMATION IN BLENDER. METHODS AND TOOLS FOR ACHIEVING STYLIZATION EFFECTS IN 3D GRAPHICS

2026-06-10T13:26:11+03:00

У цій роботі досліджуються практичні підходи до нефотореалістичного рендерингу (NPR) у середовищі Blender та їх застосування у виробництві стилізованої 3D-анімації. Методи NPR відрізняються від фізично точного рендерингу тим, що надають пріоритет художній інтерпретації, спрощеному відображенню освітлення та графічній абстракції замість точного відтворення оптичних явищ. Дослідження зосереджено на інструментах Blender, які дозволяють створювати стилізовані візуальні ефекти, зокрема вузлі «Shader to RGB», матеріалах на основі вузлів (node-based materials) та методах композитингу. У роботі розглядається, як стилізація на рівні шейдерів може перетворювати інформацію про освітлення на дискретні колірні зони за допомогою вузлів «ColorRamp», що дозволяє реалізувати плоске (flat) затінення, характерне для cel- або toon-анімації. Окрім шейдерних методів, досліджується композитинг як окремий етап стилізації, де візуальні ефекти, такі як контроль контрасту, контури, світіння та графічні тіні, створюються через пост-обробку за допомогою рендер-пасів та масок Cryptomatte. Для оцінки практичних відмінностей між цими підходами в межах короткого анімаційного проєкту було створено кілька експериментальних сцен. Кожна сцена реалізує окрему стратегію стилізації: NPR-матеріали на основі шейдерів, стилізацію засобами композитора та комбінований пайплайн, що поєднує обидва методи. Порівняння демонструє, як кожен метод впливає на візуальну структуру зображення, взаємодію зі світлом та рівень художнього контролю під час виробництва. Результати показують, що Blender надає гнучкий набір інструментів для NPR-процесів, а поєднання шейдерної стилізації з композитингом дозволяє створювати виразні графічні образи, зберігаючи при цьому переваги тривимірного анімаційного конвеєра.

ОПТИЧНИЙ ДАТЧИК КИСНЮ ДЛЯ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ З ЕКІПАЖЕМ

2026-06-04T12:25:52+03:00

В останні роки волоконно-оптичні датчик знайшли широке застосування як пристрої контролю газового середовища. Завдяки доведеним перевагам, таким як стійкість до електромагнітних перешкод, висока роздільна здатність, невеликі розміри та структурна міцність, волоконні датчики добре зарекомендували себе при вимірах з високою точністю на об`єктах атомної енергетики аерокосмічної та морської галузі. Використання одномодового волокна для виготовлення датчика є простим та економічним. Однак можливості традиційних волоконних датчиків з покриттям з люмінофорних матеріалів суттєво обмежено їх фізико-механічними властивостями. Для рішення науково-технічного завдання вдосконалення волоконних датчиків кисню обґрунтовано схемотехнічне рішення датчику на основі сполучення волокон зі штучного діаманту та оксиду телуру. У пропонованому датчику відсутня необхідність застосування коштовних елементів на основі благородних металів та дій з підтримки оптичних властивостей чутливого елементу під впливом експлуатаційних факторів та розширений діапазон режимів роботи. Обґрунтовано застосування оксиду телуру для виготовлення чутливого елементу револьверного типу. Крім того визначено, що раціональним є використання альтернативних типів скломатеріалів виготовлення сенсорних елементів.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ AUTOCAD ТА EPLAN ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОЄКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ

2026-06-04T12:19:56+03:00

У статті проведено порівняльний аналіз функціональних та методологічних можливостей CAD/CAE-систем AutoCAD та EPLAN Electric P8 у розробці проєктної документації автоматизованих систем. Розглянуто сучасні тенденції розвитку цифрового проєктування, зокрема автоматизацію рутинних операцій, інтеграцію баз даних компонентів, параметричне та генеративне моделювання, а також застосування об’єктно-орієнтованого підходу в спеціалізованих CAE-системах. Проведено детальний огляд літератури щодо ефективності CAD/CAE-платформ, що дозволило виділити ключові переваги та обмеження універсальних і спеціалізованих систем. У результаті сформовано таблицю порівняльного аналізу, що охоплює такі критерії, як рівень автоматизації, методологія проєктування, інтеграція баз даних, час розробки документації та ймовірність помилок. Показано, що AutoCAD, будучи універсальною CAD-платформою з електротехнічною надбудовою, забезпечує високу гнучкість і сумісність із вже наявними корпоративними стандартами, але демонструє обмежений рівень спеціалізованої автоматизації у складних проєктах. Натомість EPLAN, як спеціалізована CAE-система, реалізує компонентно-орієнтовану модель даних на основі SQL, підтримує глибоку інтеграцію схем, специфікацій та 3D-панельного моделювання, що робить її більш придатною для великомасштабних та серійних рішень промислової автоматизації. На основі аналізу сформульовано рекомендації щодо доцільності застосування кожної системи залежно від типу та складності проєкту, що робить результати дослідження актуальними для інженерів, науковців та розробників проєктної документації, а також окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробленням методів інтегрованої CAD-CAE-підтримки та застосуванням інтелектуальних технологій для автоматизованого синтезу проєктних рішень.

TACTICAL PRIORITIZATION OF UAV DATA STREAMS IN TOC PROCESSING UNITS UNDER RESOURCE CONSTRAINTS

2026-06-04T12:20:57+03:00

У сучасних військових та надзвичайних операціях обробка потоків даних від безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у центрах тактичних операцій (TOC) у режимі реального часу має вирішальне значення для ситуаційної обізнаності та швидкого прийняття рішень. Однак стрімке зростання кількості розгорнутих БПЛА поряд із обмеженою пропускною здатністю каналів зв'язку та обчислювальною потужністю TOC створює значні технічні виклики. У даній статті запропоновано модель тактичної пріоритезації для управління потоками даних БПЛА в умовах обмежених ресурсів. Модель базується на інтелектуальній класифікації потоків, динамічному призначенні пріоритетів залежно від критичності місії та адаптивних стратегіях буферизації для оптимізації комунікаційних потоків. Для оцінки ефективності розроблено сценарій симуляції, що відтворює польові умови з кількома БПЛА, які передають телеметрію, відео та сенсорні дані до TOC в умовах мережевих заторів та обчислювальних «вузьких місць». Результати симуляції демонструють, що стратегічна пріоритезація дозволила знизити затримку передачі критично важливої інформації з 3,8 до 1,2 секунди та підвищити рівень успішної доставки пакетів до 95%. Дослідження підтверджує, що узгодження стратегій зв'язку з терміновістю завдань покращує загальну ситуаційну обізнаність та підтримку прийняття рішень у складних операційних середовищах.

МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК НА БАЗІ YOLO ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШКІДНИКІВ

2026-06-04T12:22:10+03:00

Дослідження спрямоване на розв’язання проблеми ідентифікації сільськогосподарських шкідників шляхом створення мобільного застосунку, що використовує моделі згорткових нейронних мереж.

У роботі проведено аналіз сучасних наукових досліджень, присвячених ідентифікації сільськогосподарських шкідників із використанням згорткових нейронних мереж, візуальних трансформерів та, зокрема, моделей сімейства YOLO. Аналіз літератури показав, що найефективнішим підходом є використання YOLO-моделей завдяки їх високій швидкодії та конкурентній точності, в тому числі в реальному часі. Окрему увагу приділено дослідженням, у яких моделі YOLO інтегруються у мобільні застосунки та системи моніторингу, що підтверджує практичну доцільність такого підходу.

Для навчання моделі використано підмножину набору даних IP102, що містить шість класів поширених шкідників. З метою підвищення якості ідентифікації було застосовано методи розширення тренувальної вибірки шляхом трансформації зображень, зокрема перевертання, зміщення відтінку та розмиття. Проведено порівняльний аналіз двох моделей YOLOv11-N, навчених на початковій та розширеній вибірках, за метриками влучності, повноти, mAP50 та mAP50-95.Результати експериментів показали, що використання розширеної вибірки дозволяє суттєво покращити всі основні показники якості моделі, зокрема підвищити mAP50 з 81,5% до 95,9%. Для практичного використання моделі розроблено розподілену систему з хмарною серверною частиною та мобільним застосунком-клієнтом, що забезпечує зручну взаємодію користувача з моделлю та доступ до результатів ідентифікації. Запропоноване рішення демонструє практичність використання легковагових моделей сімейства YOLO у поєднанні з мобільними інтерфейсами для задач ідентифікації сільськогосподарських шкідників у реальному часі.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АЛГОРИТМІВ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ДЛЯ ЗАДАЧІ МАРШРУТИЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

2026-06-04T12:23:58+03:00

Задача маршрутизації транспортних засобів (Vehicle Routing Problem, VRP) є однією з ключових задач операційної логістики підприємств харчової промисловості, де логістичні витрати можуть сягати третини собівартості продукції. Зниження цих витрат досягається насамперед через оптимізацію маршрутів доставки. Підхід «спочатку кластеризація – потім маршрутизація» (cluster-first route-second, CFRS) дозволяє декомпозувати задачу VRP на два послідовні етапи: географічний розподіл точок доставки на зони відповідальності та побудову маршруту всередині кожної зони. Якість першого етапу безпосередньо визначає ефективність всього рішення. Незважаючи на широке застосування підходу CFRS, порівняльний аналіз алгоритмів кластеризації для задач VRP із використанням комплексу метрик на реальних даних залишається недостатньо дослідженим: більшість робіт обмежуються коефіцієнтом силуету як єдиним критерієм оцінки. У даній роботі проведено порівняльний аналіз п'яти алгоритмів кластеризації двох класів – розподільчих (K-Means, K-Medoids, Bisecting K-Means) та агломеративних (Ward, Complete Linkage) – на реальних даних мережі доставки хлібобулочних виробів одного з підприємств харчової промисловості м. Одеса. Нижня межа кількості кластерів визначена обґрунтованим методом, що враховує максимальну кількість точок на маршрут із операційних обмежень за часом доставки. Для оцінки якості кластеризації було застосовано сім внутрішніх метрик трьох груп: статистичної якості кластерів (Silhouette Score, Davies-Bouldin Index, Calinski-Harabasz Index), балансу навантаження між зонами (коефіцієнт варіації CV та різниця максимального і мінімального розмірів кластерів Δn) та географічної зв'язності (внутрішньокластерна відстань ICD та індекс просторової автокореляції Moran's I). Для агрегованого порівняння застосовано метод суми місць. Встановлено, що оцінка за єдиним коефіцієнтом силуету є недостатньою для вибору алгоритму кластеризації у задачах CFRS-VRP: алгоритми з близькими значеннями силуету суттєво відрізняються за балансом навантаження та географічною зв'язністю зон доставки, що безпосередньо впливає на ефективність маршрутних рішень на другому етапі CFRS. Отримані результати становлять практичний інтерес для розробки системи підтримки прийняття рішень автоматизованого управління доставкою в частині географічного розбиття на зони доставки.

МЕТОДОЛОГІЯ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ВЕБРЕСУРСІВ ПІДРОЗДІЛІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-06-10T13:24:48+03:00

У статті запропоновано методологічний підхід до комплексного аналізу вебресурсів структурних підрозділів закладів вищої освіти як важливого інструменту забезпечення інформаційної відкритості, відповідності нормативним вимогам та готовності до процедур акредитації освітніх програм. Об’єктом дослідження є вебресурс кафедри комп’ютерних та фізико-математичних наук (ККФМН) Одеського національного технологічного університету (ОНТУ), який розглядається як типова модель інформаційного представництва структурного підрозділу університету в цифровому освітньому середовищі. Метою дослідження є розроблення та апробація методології комплексного оцінювання вебресурсу з позицій структурної організації, інформаційного наповнення, відповідності критеріям національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), а також рівня технічної реалізації та кібербезпеки.

У межах дослідження здійснено аналіз логічної структури вебресурсу, повноти та актуальності представлення освітніх програм спеціальності «Комп’ютерні науки», силабусів навчальних дисциплін, навчальних планів, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази, наукової діяльності та акредитаційної документації. Особливу увагу приділено оцінюванню доступності інформації для зовнішніх стейкхолдерів, зокрема експертів акредитаційних комісій, абітурієнтів та здобувачів освіти. Проведено технічний аудит вебресурсу, який засвідчив наявність чинного SSL-сертифіката, використання серверної інфраструктури університету та відсутність системи керування контентом, що зменшує потенційну площу атак. Водночас ідентифіковано низку ризиків, пов’язаних із фрагментарністю інформації, недостатньою уніфікацією контенту та обмеженою англомовною версією ресурсу.

За результатами комплексного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення рівня прозорості вебресурсу, його відповідності акредитаційним критеріям та посилення кіберзахисту. Запропоновано створення структурованого розділу «Акредитаційні матеріали», уніфікацію представлення профілів науково-педагогічних працівників, систематизацію документів для експертів та розширення англомовного контенту. Реалізація запропонованої методології дозволяє здійснювати об’єктивну оцінку стану вебресурсів структурних підрозділів закладів вищої освіти та сприяє підвищенню їх якості й успішному проходженню процедур акредитації освітніх програм.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ DATA SCIENCE ДЛЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕНОЇ СЕГМЕНТАЦІЇ НА РИНКУ ЕКСПРЕС-ДОСТАВКИ

2026-06-04T12:19:18+03:00

У статті розглядається застосування методів науки про дані для ціноутворення та поглибленої сегментації на ринку експрес-доставки. Огляд літератури зі згаданого питання показав, що хоч питання ціноутворення та сегментації клієнтів є актуальним для багатьох сфер економіки, однак їх роль в експрес-доставці й досі не аналізувалась. На підставі існуючих методів ціноутворення доставки було запропоновано перехід від аналітичної до розширеної моделі, що ґрунтується на науці про дані. Головним підходом, який уможливлює такий перехід була визначена заміна коефіцієнтів, які вираховуються аналітиком на масив даних, звідки модель на основі штучного інтелекту навчається. Це спрощує ціноутворення, оскільки відкидає потребу в складних обчисленнях та дозволяє автоматизувати процес врахування залежностей та адаптації до ринкових змін.

В рамках дослідження було проаналізовано роль науки про дані в оптимізації логістики, ланцюгів постачання та аналізі управління доставкою. Це уможливило виявлення факторів ціноутворення на ринку експрес-доставки, таких як вартість логістики, попит на доставку, терміни доставки, ціни встановлені конкурентами й перевізниками та способи упаковки посилок. На основі отриманих результатів було сформовано підходи та рекомендації щодо застосування методів науки про дані для ціноутворення та поглибленої сегментації на ринку експрес-доставки. Ключовою рекомендацією до застосування науки про дані в доставці було визначено інтеграцію алгоритмів штучного інтелекту в процес аналізу даних.

Перспективи наступних досліджень полягають в порівнянні принципів сегментації та ціноутворення в експрес-доставці на основі науки про дані та аналізі великих даних (Big data analysis). Це дозволить визначити практичні відмінності у моделях, що ґрунтуються на фокусуванні на макрорівні та мікрорівні.

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДОВЖИНИ ЧЕРГИ ТА ЧАСУ ОЧІКУВАННЯ В РОЗПОДІЛЕНИХ МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСАХ З АВТОСКЕЙЛІНГОМ З УРАХУВАННЯМ ЗАТРИМКИ АКТИВАЦІЇ РЕСУРСІВ

2026-06-04T12:21:26+03:00

У статті досліджується вплив затримки активації ресурсів (cold start) на основні характеристики систем масового обслуговування - середню довжину черги та середній час очікування - у розподілених мережевих сервісах з автоскейлінгом. Актуальність роботи зумовлена широким використанням хмарних і мікросервісних архітектур, у яких затримка запуску нових інстансів може суттєво впливати на якість обслуговування, особливо при бурстових навантаженнях. На відміну від більшості існуючих досліджень, що базуються на пуассонівських потоках заявок та припущенні миттєвої активації ресурсів, у роботі розглядається детермінований бурстовий потік, характерний для сервісів онлайн відеоконференцій. Метод дослідження ґрунтується на дискретно-подієвому імітаційному моделюванні із застосуванням середовища GPSS World. Розроблено дві моделі системи: базову з нульовою затримкою активації та розширену, що враховує ненульовий час ініціалізації серверів. Реалізовано механізм автоскейлінгу з пороговою логікою та квитковою (token-based) системою обмеження масштабування. Проведено серію експериментів при значеннях затримки активації τ у діапазоні від 0 до 9 одиниць модельного часу з фіксацією основних метрик: середньої довжини черги, часу очікування, пікових значень та інтенсивності операцій масштабування. Отримані результати показали нелінійний характер залежності часу очікування та довжини черги від затримки активації. Виявлено чотири характерні режими роботи системи: зона швидкого зростання при малих τ, зона насичення, резонансна зона при τ, рівному інтервалу між бурстами, та зона деградації при τ, що перевищує цей інтервал. Встановлено ефект «детермінованого резонансу», за якого система демонструє покращення характеристик завдяки синхронізації моменту активації ресурсів із надходженням навантаження. Також зафіксовано ефект надмірної активності автоскейлера при малих затримках, що відповідає явищу oscillation у реальних системах. Практична цінність роботи полягає у визначенні кількісних залежностей між параметрами автоскейлінгу та характеристиками якості обслуговування, що дозволяє обґрунтовано налаштовувати параметри масштабування у хмарних середовищах. Запропонований підхід може бути використаний для аналізу інших типів навантаження та оптимізації поведінки систем із динамічним розподілом ресурсів.