##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Система раннього виявлення та реагування на біологічні загрози (BEAR-CS) є передовим технологічним рішенням, розробленим для ефективного протистояння сучасним викликам у сфері військової безпеки, пов’язаним із біологічними загрозами. Основною метою системи є виявлення небезпечних біологічних агентів — вірусів, бактерій, токсичних речовин — ще до того, як військові підрозділи увійдуть у потенційно заражену зону. BEAR-CS працює через мережу безпілотних літальних апаратів (БПЛА), оснащених спеціальними сенсорами та детекторами, здатними здійснювати сканування навколишнього середовища в режимі реального часу. Отримані дані миттєво передаються до командних центрів — Центру тактичних операцій (TOC) та Командного пункту (CP), що дозволяє оперативно приймати рішення та забезпечувати поточну ситуаційну обізнаність.
Однією з ключових переваг BEAR-CS є зниження ризику для особового складу шляхом запобігання безпосередньому контакту з небезпечними біологічними агентами. Окрім виявлення загроз, система включає допоміжні технології: цифрові радіостанції, інструменти для медичного сортування (триажу) та компактні детектори отруйних речовин, що дозволяють підрозділам діяти більш злагоджено та ефективно. Інтеграція BEAR-CS у військові операції підвищує не лише рівень безпеки, але й оперативність прийняття рішень та загальну ефективність підготовки і виконання бойових завдань.
BEAR-CS вирізняється своєю автономною здатністю діяти в умовах високого ризику, що значно зменшує необхідність у відправленні людей на розвідку у небезпечні райони. У порівнянні з традиційними методами виявлення біологічних загроз, система демонструє вищу швидкість реагування, точність даних і розширене охоплення. Ця анотація порівнює BEAR-CS з існуючими системами, висвітлюючи її переваги та потенціал для подальшого розвитку у тактичному та стратегічному контексті сучасного війська. BEAR-CS є важливим кроком у напрямку посилення безпеки військових операцій та адаптації до складної структури загроз сьогодення.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
[2] Hsien-Ho Chang, A literature review and analysis of the incident command system, Int. J. Emergency Management, Vol. 13, No. 1, 2017.
[3] Decker, R., Acceptance and utilization of the incident command system in first response and allied disciplines: an Ohio study, Journal of Business Continuity & Emergency Planning, Vol. 5, No. 3, pp.224–230, 2011.
[4] FEMA, Introduction to the Incident Command System (ICS 100), Student Manual, United States Fire Administration, National Fire Academy, August 2010.
[5] Moynihan, D., The network government of crisis response: case studies of incident command systems, Journal of Public Administration Research and Theory, Vol. 19, pp.895–915, 2009.
[6] Ray Chang, A literature review and analysis of the incident command system, International Journal of Emergency Management, January 2017.
[7] Sarah Elizabeth Scales, Roxanna Fouladi and Jennifer A. Horney, Description of the Use of the Incident Command System Among Public Health Agencies Responding to COVID-19, Journal of Disaster Research Vol.16 No.5, 2021.
[8] FEMA, Incident Command System for Emergency Medical Services, Student Manual, United States Fire Administration, National Fire Academy, January 1999.
[9] A. Perry, R. S. Noe, and A. Stewart, Use of Medical Countermeasures in Small-Scale Emergency Responses, Am. J. Public Health, Vol.108, No.S3, pp. S196-S201.
[10] S. Akitomi, A Study on Disaster Medical Response During the Great East Japan Earthquake Disaster Based on the Emergency Support Function – Nine Days at Iwate Prefecture from Hyperacute to Subacute Phase – J. Disaster Res., Vol.15, No.1, pp. 41-52, 2020.
[11] P. Spiegel, Responding to Epidemics in Large-Scale Humanitarian Crises: A Case Study of the Cholera Response in Yemen, 2016–2018, BMJ Glob. Health, Vol.4, No.4, Article No.e001709, 2019.
[12] A. Farcas, Use of Incident Command System for Disaster Preparedness: A Model for an Emergency Department COVID-19 Response, Disaster Med. Public Health Prep., pp. 1-6, 2020.
[13] Kathryn Coulter Mitchell and Gary C. Rasicot, DHS Bio surveillance Systems, Science and Technology Directorate and Countering Weapons of Mass Destruction Office, December 22, 2021.
[14] Melinda Moore, Eric Landree, Alison K. Hottes and Shoshana R. Shelton, Environmental Bio detection and Human Bio surveillance Research and Development for National Security, Priorities for the Department of Homeland Security Science and Technology Directorate, November 28, 2018.
[15] Cheryl A. Bolstad, Haydee M. Cuevas, Jingjing Wang-Costello, Mica R. Endsley, Walton John Page and Taha Kass-Hout, Integrating Human Capabilities into Biosurveillance Systems: A Study of Bio surveillance and Situation Awareness, SA Technologies, Inc., Agilex, and InSTEDD (a Google initiative), November 2010.
[16] United States Government Accountability Office, National Biosurveillance Integration Center Has Taken Steps to Address Challenges, but Could Better Assess Results, Report to Congressional Requesters, November 2023.
[17] Gronvall GK. A Biosafety Agenda to Spur Biotechnology Development and Prevent Accidents, Health Secure. February 1, 2017.